Umudunu Kaybetme - Kolera

Dokuz canım varmış bilmiyordum vur vur ölmüyordum

Olanlar çok komikti ancak ben hiç gülmüyordum

Beni hiç bilmiyorsun kapalı kapüşonum

Altında çiçekler açmıyorum

Kelebekler çizer yüzümü façadan kaçmıyorum

Vücudumdaki bu çirkin izleri hiç takmıyorum

Tişörtümdeki kurşun deliklerini saymıyorum

Derisi kalkmış yumruklarımı artık sarmıyorum

Hissizleştim acı duymuyorum

Kendi türüyle beslenen böcektiler kemirdiler yara bandım yapmadım kimseyi

Kendini iyileştiren bir hayvan gibiyim

Yüzüme bak içi karışık ghetto gibiyim

An karya dönen adalı gibiyim

Anladın mı?

Kafası geldi mi?

Kafan git gelli mi?

Ne bileyim sonu başından belli mi ki?

Ne diyeyim olanı yaşıyoruz yok seni beni

Umudunu kaybetme (Kolo) bugün hr şeyi maziye defnedip ağla

Ama sakın vazgeçme sanki önünde kocaman sıralı bir dağ var

Gideceksin elbette (Kolo-Lo) kalacak değilsin

Unutulduğun yerde ama bunu dert etme (Kolo-Lo)

Şimdi önünde kocaman yeni bir hayat var

Hayalim çok basitti kolaydı oysa, oysa, oysa, oysa

Girer miydim hiç zor yola başka yolum olsa, olsa, olsa

İstiyorum buradan gideyim sihirbaz gibi herkesi kaybedeyim

Boş sokaklarda bir ben yürüyeyim

Beni yollara vuranı bir ben bileyim

Yoruyor beni ekle sil bölünüyorum dört bir yanım kesir

Müdahale etmezsem bir sır ipin ucunda sallanırım kesin

Uzanırsam dokunurum ama dokunursam kaçar benim oluncaya kadar hepsi

Bir hayal yüzde doksan oldu gerçekleşmeyen yüzde onum var

Daha var sona daha var

Değil hayat müşterek herkes tek

Koşma, yürü önünü görerek pişt korkma

Devam yönünü bilerek hişt dalgın selm sersem sepelek kafam nasıl

Dağılır ki gam basmışken hafakan

Kaybettiğim vakit olmuş sabıkam hakikaten

Acele etme çiçekler ve ağaçlar gibi güzel şeyler yavaş büyür

Kalmıştım fena çorak canıma kast etmişti

Yağmursuzluk tutunmuştu hücrelerime hoşnutsuzluk

Sinmişti üstüme mutsuzluk

Umudunu kaybetme (Kolo) bugün her şeyi maziye defnedip ağla

Ama sakın vazgeçme sanki önünde kocaman sıralı bir dağ var

Gideceksin elbette (Kolo-Lo) kalacak değilsin

Unutulduğun yerde ama bunu dert etme (Kolo-Lo)

Şimdi önünde kocaman yeni bir hayat var

Hayalim çok basitti kolaydı oysa, oysa, oysa, oysa

Girer miydim hiç zor yola başka yolum olsa, olsa, olsa

Я не знав, що у мене дев'ять життів, вдарив мене, я не вмираю

Те, що сталося, було дуже смішним, але я зовсім не сміявся

Ти мене зовсім не знаєш, мій закритий капюшон

Я не цвіту під

Метелики малюють моє обличчя, я не втікаю від фасаду

Я не проти цих потворних шрамів на моєму тілі

Я не рахую дір від куль у моїй сорочці

Я більше не загортаю свої обдерті кулаки

Я заціпеніла, не відчуваю болю

Це були комахи, які харчувалися собі подібними, вони мене гризли, я нікому не робив свій пластир.

Я як тварина, що самолікується

Подивіться на моє обличчя, я як заплутане гетто

Я як острів'янин, що повертається з Анкари

Ви зрозуміли?

У нього паморочиться голова?

Голова відходить?

Що я знаю, чи кінець зрозумілий від початку?

Що я можу сказати, ми живемо річчю, ні ти, я

Не втрачай надії (Коло) сьогодні поховай все в минулому і плач

Але не здавайся, наче перед тобою величезна гора

Звісно підеш (Коло-Ло) не залишишся

Де про тебе забули, але не турбуйся про це (Коло-Ло)

Тепер у вас попереду велике нове життя

Моя мрія була такою простою, легкою

Чи пішов би я коли-небудь на важку дорогу, якби у мене був інший шлях, якби, якби тільки

Я хочу піти звідси і втратити всіх, як чарівник

Дозволь мені ходити порожніми вулицями

Я знаю лише того, хто бив мене на дорогах

Це втомлює, додай мене, видали, я розділений, навколо мене дріб

Якщо я не втручаюся, я висітиму на таємній мотузці.

Якщо я простягну руку, я торкаюся, але якщо я торкаюся, вони втікають, поки не стануть моїми

Мрія стала дев'яносто відсотків, я маю десять відсотків, які не збулися

Є ще, є ще до кінця

Життя не є спільним, всі єдині

Не бігай, ходи, дивись свій фронт, не бійся

Знаючи напрямок продовження, як моя голова?

Розвіюється те, що хафканан сумний

Настав час, що я програв, мій рекорд дійсно такий

Не поспішайте, красиві речі, такі як квіти та дерева, ростуть повільно

Я залишився безплідним, він означав моє життя

Бездощовість прилипла до моїх камер, невдоволення

Нещастя охопило мене

Не втрачай надії (Коло) сьогодні поховай все в минулому і плач

Але не здавайся, наче перед тобою величезна гора

Звісно підеш (Коло-Ло) не залишишся

Де про тебе забули, але не турбуйся про це (Коло-Ло)

Тепер у вас попереду велике нове життя

Моя мрія була такою простою, легкою

Чи пішов би я коли-небудь на важку дорогу, якби у мене був інший шлях, якби, якби тільки