Seni Zaptettim Ben - Kolera

Denize batmışım oysa bu buhranla buhara karışmalıydı deniz

Seni senden istmekle açılıyordu dehliz

Hayranım her kelamına, hâlâ ağlıyor mina

Cansın sen, ruha can

Koca kuru bir ağaçta sallanan tek yaprağım

Henüz gencim, akıl başta sanki ben kötürümüm

Dizlerimi sürükler kendimi kendim yürütürüm

Yeni CD’mle seni parçalarına ayırırım

Ne yapsam da ortadan kalkmayan bir gerçeğim ben

Korkmasaydım sahipten gözlerini söker eline verirdim

Kör yürürdün, kör, gencecikken öldürdün beni

Şükür döndü yine zaman pergeli

Ey, gönülden habersiz benim gönülle işim ne?

Ey, güzelden nasipsiz benim güzelle işim ne?

Başlasam kaç yıl sürer yazacağım eşeknâme?

Erleri çağırsalar çıkamazsın meydane

Saçma-lama mal mı-sın lan oğlum her gün aynı terane

Yapma, bu kadar da düşemezsin düşenin üstüne, toprak

Yaprak bile kıpırdamı-yor lan oğlum bastı buhran felaket

Aklın ve de fikrin benim oğlum seni zaptettim ben

Gözlerimden yaşlar fışkırır, çok bilenler yüzüme hapşırır

Dilin hızlandıkça kalbin hımbıllaşır

Tilkilerle atlar, bir küser, bir barışır

Yamuklar mı beni düzeltmeye kalkışır?

İlgilenen yok benimle, saçlarım ondan dağınık

Kıyıdan uzaklaşıyorsun çünkü küreksiz o kayık

Horluyordu, rüyasında beni horluyordu

Kolera duâlarının kapılarını zorluyordu

Dilediğin tüfeğini çat, bende kaşlarımı çattım

Tek tekme attım sen üç yıllık gaz çıkardın

Tatlı su kurnazı tanıdın işte virüsle haylazı

Ben veni vidi vici’ysem, bıdı bıdı-bıdı bıdı

Adam kolsuz da yaşar, kellesi olmadan asla

Büyümüş taklidi yapma, git de parkta kumla oyna

Katlanamazdı kimse gözlerimi devirmeme

Sen gibiler yüzünden ben gibiler bu hâlde

Saçma-lama mal mı-sın lan oğlum her gün aynı terane

Yapma, bu kadar da düşemezsin düşenin üstüne, toprak

Yaprak bile kıpırdamı-yor lan oğlum bastı buhran felaket

Aklın ve de fikrin benim oğlum seni zaptettim ben

Saçma-lama mal mı-sın lan oğlum her gün aynı terane

Yapma, bu kadar da düşemezsin düşenin üstüne, toprak

Yaprak bile kıpırdamı-yor lan oğlum bastı buhran felaket

Aklın ve de fikrin benim oğlum seni zaptettim ben

Я потонув у морі, але море мало змішатися з парою з цією западиною

Коридор відкривався, коли просили вас

Я шанувальник кожного її слова, вона досі плаче Міна

Ти життя, життя для душі

На великому сухому дереві я єдиний листочок

Я ще молодий, наче паралізований

Волочить коліна Я сам ходжу

Я розірву вас на частини своїм новим компакт-диском

Я факт, який не зникає, що б я не робив

Якби я не боявся, то відвів би твої очі від господаря і віддав би їх тобі в руку.

Ти ходив сліпий, сліпий, ти мене вбив, коли був молодим

Слава Богу, що знову настав час компаса

Ой, яка моя справа до серця, не знаючи серця?

Ой, яке моє діло до краси, кому не пощастило бути красивим?

Якщо я почну, скільки років знадобиться, щоб написати Eşknâme?

Якщо покличуть солдатів, то не вийдеш.

Ти дурниця, чувак, кожен день одна і та ж пісня

Давай, ти не можеш падати так низько, ґрунт

Навіть листочок не ворушиться, мій син вступив, криза – лихо

Твій розум і твоя думка, сину мій, я захопив тебе

Сльози течуть з очей, ті, хто багато знає, чхають мені в обличчя

Твоє серце калмиться, коли язик прискорюється

Коні з лисицями, один ображається, один мириться

Невже шахраї намагаються мене виправити?

Мене ніхто не хвилює, моє волосся розпачте

Ти відбираєшся від берега, бо той човен без весл

Він хропів, хропів мене уві сні

Холера штовхала двері молитв

Хмурись будь-яку гвинтівку, як хочеш, я теж нахмурився

Я щойно ударив тебе ногами, ти ахнув три роки

Ви знаєте прісноводну хитрість, ось вірус і пустощі

Якщо я veni vidi vici

Людина може жити без рук, ніколи без голови

Не прикидайся дорослим, іди пограйся з піском у парк

Ніхто не міг витримати, щоб я закотила очі

Вони схожі на мене завдяки таким, як ти

Ти дурниця, чувак, кожен день одна і та ж пісня

Давай, ти не можеш падати так низько, ґрунт

Навіть листочок не ворушиться, мій син вступив, криза – лихо

Твій розум і твоя думка, сину мій, я захопив тебе

Ти дурниця, чувак, кожен день одна і та ж пісня

Давай, ти не можеш падати так низько, ґрунт

Навіть листочок не ворушиться, мій син вступив, криза – лихо

Твій розум і твоя думка, сину мій, я захопив тебе