Hayret Yine Sustun - Kolera

Ayaklarımı yola düşürdüm, boğucu filmi ileri saramadım

Daraldığım yerde kalamadım.

Başına buyrukluksa öyle olsun

Kötüye iyi demem ben, ezelden beridir böyleyim

Oltayı gırtlaktan yemem

Bir kere de fikrin olsun, bir kere de bu iş boş

Bir iş boşsa bil ki dost o iş gönlü etmez hoş

Yaş tene tutunur kurur, Dünya döner yaş durur

Kim birine kusur bulur, asıl huzursuz odur

Bekleme sakinim, sakiniz, sakin ol

Geliyor olsam derdim sana: «Son sefanı sürmüş ol!»

Hep parlayana koşuyorsan

Ne farkın kaldı dört ayaklı olandan, koklaşıp anlaşandan?

Hâlden hâle sokmuş iblisi kibri, Kolera’dan dinle nükteyi

Burası bir değersiz, görsen en üstlerde sen

Esen poyraz olma sen, meltem olda es

Vakti gelmiş olsa artmaz tek nefes

İki can mı taşıyorsun?

Biri olmazsa öbürüne güveniyorsun

Bir verip bin almak istiyorsan

Verdiğini bi' şey mi sanıyorsun?

Kötünün yerini biliyorsun

Leyleğin ömrü iki lak lak bilmiyorsun

Sır yok bakıp da görebilene giz yok

Ama sen bir türlü göremiyorsun

Ağaçların tadı olmaz yaprak olmasa

Sabrın dostu sükut olur gıybet olmasa

Hayret yine sustun, ha gayret e be dostum

Dipten bahis açma bana derine dalmadan

Kimler geldi geçti kimliklerini bulmadan

Varsın ve de yoksun, hayret yine sustun

Çok geç oldu sanma, dahi Faruk Ömer dahi hata etti

Olsun gel;

ya olduğun ya göründüğün gibi gel

Yenip kendini bulduysan zafer kendini artık affa ser

Doğru sözden gaile yapmaz dil sefer

Anlatsan da anlamam;

sanırım sen şehirli, ben köylüyüm

Ölmeden girdim toprağa, ölüyüm, ibretlik bir öyküyüm

Gözümü deldi nur körüm bu Dünya'ya bil bu Dünya kaynana

İyilik etmez hayrına

Ezilip kırılmadınsa hamur gibi yoğrulmadınsa

Nasıl «olgunlaştım» dersin sen ki?

Hata etmedinse sonra siniri yenmedinse

Nasıl «ehlileştim» dersin sen ki?

Kelimeler iflas etti, inat eden öyle merkep ki

İpe götürür dost denen o insanın lanetlisi

Kahramanlık biter, masallarımı dinler bir peri

İnsanları düzeltmektense kendini eğit daha iyi

Ağaçların tadı olmaz yaprak olmasa

Sabrın dostu sükut olur gıybet olmasa

Hayret yine sustun, ha gayret e be dostum

Dipten bahis açma bana derine dalmadan

Kimler geldi geçti kimliklerini bulmadan

Varsın ve de yoksun, hayret yine sustun

Я поставив ноги на дорогу, не міг перемотати задушливу плівку

Я не міг залишатися там, де застряг.

Якщо це твоя голова, нехай буде так.

Погане я не називаю хорошим, я такий від вічності

Я не їм вудку з горла

Як тільки ви маєте свою думку, ця робота знову порожня

Якщо робота порожня, знайте, що робота не приємна.

Мокра чіпляється за шкіру, вона висихає, світ обертається і мокре зупиняється

Хто до когось придирається, той справжній непосидючій

Не чекай, я спокійний, спокійний, заспокойся

Якби я прийшов, то сказав би тобі: «Гарно провести час!»

Якщо ти завжди бігаєш до сяяння

Чим ти відрізняється від чотириногого, того, що вміє нюхати і домовлятися?

Збити демона з зарозумілості, послухайте дотепність від холери

Це місце нічого не варте, ви на вершині, якщо бачите його

Не будь вітерцем, не будь вітерцем.

Один вдих не збільшиться, якщо настав час

Ти несеш два життя?

Без одного ви довіряєте іншому.

Якщо ви хочете дати і отримати тисячу

Ви думаєте, що ви щось дали?

Ви знаєте, де погане

Ви не знаєте, що життя лелеки становить два мільйони

Немає секрету, немає таємниці для тих, хто вміє дивитися і бачити

Але ви просто не можете бачити

Дерева не мають смаку без листя

Друг терпіння був би мовчанням, якби не було злословії

Здивований, ти знову мовчиш, постарайся, друже

Не робіть ставку на дно, не занурюючи мене глибоко

Хто прийшов і пройшов, не виявивши їх особи

Ти існуєш і не існуєш, здивування, ти знову мовчиш

Не думайте, що вже надто пізно, навіть Фарук Омер зробив помилку

Все добре. Приходьте;

приходь таким, яким ти є або яким здається

Якщо ти переміг і знайшов себе, перемогу пробач собі зараз

Мова, яка не помиляється від потрібного слова, експедиція

Навіть якщо ти поясниш, я не розумію;

Ви, мабуть, з міста, я з села

Я увійшов у землю, не вмираючи, я мертвий, я – зразкова історія

Світло пробило мені очі, я сліпий до цього світу, знай цей світ своїй тещі

Це не добре для вас

Якщо вас не розчавлять, якщо вас не місять, як тісто

Як сказати «я дозріла»?

Якби ти не помилився, якби не подолав гнів

Як ти кажеш, що мене «приручили»?

Слова збанкрутували, впертий мудак

Проклятий той, кого називають другом, який веде мотузку

Героїзм закінчується, казки мої слухає казка

Краще навчай себе, ніж лагодити людей

Дерева не мають смаку без листя

Друг терпіння був би мовчанням, якби не було злословії

Здивований, ти знову мовчиш, постарайся, друже

Не робіть ставку на дно, не занурюючи мене глибоко

Хто прийшов і пройшов, не виявивши їх особи

Ти існуєш і не існуєш, здивування, ти знову мовчиш