Dünyadan Arafa - Kolera

Kolo

Kolo kayıtta

Kolo kayıtta

Anlat!

Dinle!

Utar yokluğa atar her gelen yeni gün dünü

Dağ dağa küsmüş, dağ da olmuş kapris düşkünü

Karadelik korkusuzca açar çiçek kış günü

Her şeyi bilirsin, çözemezsin birtek müşkülü

Kimin ne dediği değil senin ne düşündüğün önemli

Başkasının yolu değil kendi sapakların değerli

İyi bir insan olamıyorsan eğer zalim hayatta

Sen de o kötü adamlardan birisin, elbet hissedersin

Biz seri diz hayrımız için her felaket anlamayız biz

Oradan oraya koşturan karıncalardan tek eksiğimiz

Eksik sikkemiz ve her zaman değildir

Fikrimiz ve zikrimiz bir, belki kırk yılda bir

Eski günler geride kaldı, duman duman oldu tüttü

Böyle büyüdü kız aldı hız.

Bir hastalık apansız

Söz altın süküt gümüş, dilini kopardı derviş

Kolera dermiş: «Sabreden muradına erermiş.»

Derdime gark oldum akşamdan sabaha

Yıllar ardıma sıra olmuş, derdim var, buhram var

Ağlaya ağlaya iki büklüm oldum, ah hâlim, vah

Kimimiz yolcu olur Dünya'dan ta Araf’a

Sus, çünkü çok konuşan çok hata yapar!

Sus, cehaletinin alameti dilinin felaketidir!

Mutlu olma sevdasından vazgeç, asıl mutluluk budur

Şerli suyu iç kudur, yarına ayıl hayıflan

Dünkü kadar küçük düşmedin sen hiç

Doğrusu insan unutkan, bugün büyük gün devam

Suya değene kadar elin kavurur tüm cismini alev

Ne kadar dayanırsan ateşe o kadar günah işle

Süküt altın sapını gümüşle

Dinlediğin bütün bu şarkı benden

İhtiyacını al da kalk yerden

Yapan satar, alan kullanmaz, kullanan görmez

Dinle bu tabut, doğru ya, hepimiz ölümü unuttuk

Böyle oldu, kafa tutma bırak

Ağla ağla gönlü dağlamaktansa alna hepsi yazıldılar

Kolera yoktur arkası, sade rabba duâsıdır kaskı

Kaçan ifrit görünür arkası

Derdime gark oldum akşamdan sabaha

Yıllar ardıma sıra olmuş, derdim var, buhram var

Ağlaya ağlaya iki büklüm oldum, ah hâlim, vah

Kimimiz yolcu olur Dünya'dan ta Araf’a

Derdime gark oldum akşamdan sabaha

Yıllar ardıma sıra olmuş, derdim var, buhram var

Ağlaya ağlaya iki büklüm oldum, ah hâlim, vah

Kimimiz yolcu olur Dünya'dan ta Araf’a

товстої кишки

Коло в записі

Коло в записі

Пояснити!

Слухайте!

Утар кидає його в небуття, кожен новий день настає вчора

Гора на гору сердиться, гора теж примхлива

чорна діра безстрашно розквітає квітка зимовий день

Ти все знаєш, жодної проблеми не вирішиш

Важливо те, що ви думаєте, а не те, що хтось каже.

Цінний не чужий шлях, а власні обхідні шляхи

Якщо ти не можеш бути хорошою людиною в жорстокому житті

Ти один із тих поганих хлопців, звичайно, ти це відчуваєш.

Ми не розуміємо кожне лихо для нашого серійного коліна

Єдине, чого нам не вистачає від мурашок, що бігають

У нас відсутня монета і це не завжди

Наша думка і зикр раз, можливо, кожні сорок років

Минули старі часи, дим став димом

Такою дівчина виросла.

Раптова хвороба

Слово золото, мовчання срібло, дервіш відрізав язика

Холера казав: «Той, хто терплячий, досягає своєї волі».

Я був у біді з вечора до ранку

Після мене пішли роки, у мене проблема, у мене депресія

Я згинався, плачу, о боже, о боже

Деякі з нас стають мандрівниками з усього світу аж до Чистилища

Мовчи, тому що той, хто багато говорить, робить багато помилок!

Тихо, ознака твого невігластва — біда твого язика!

Відмовтеся від любові до щастя, це справжнє щастя

Пий погану воду, плач завтра.

Ти ніколи не був так принижений, як вчора

Чесно людина забудькувата, сьогодні великий день

Ваша рука буде обпікати все ваше тіло, поки не торкнеться води.

Чим довше терпиш, тим більше грішиш проти вогню.

Срібло із золотою ручкою тиші

Вся ця пісня, яку ти слухаєш, від мене

Бери те, що тобі потрібно, і вставай

Той, хто робить продає, не використовує поле, не бачить користувача.

Слухай, це труна, правда, ми всі забули про смерть

Це так, перестань налякати

Плач, плач, замість того, щоб припікати серце, вони всі написані на чолі

На спині холери немає, шолом просто Господня молитва.

Позаду видно демона, що втікає

Я був у біді з вечора до ранку

Після мене пішли роки, у мене проблема, у мене депресія

Я згинався, плачу, о боже, о боже

Деякі з нас стають мандрівниками з усього світу аж до Чистилища

Я був у біді з вечора до ранку

Після мене пішли роки, у мене проблема, у мене депресія

Я згинався, плачу, о боже, о боже

Деякі з нас стають мандрівниками з усього світу аж до Чистилища