Bir Sürgün Yeri - Kolera

Yapmacık gülüş, yapmacık tavır, yapmacık bakış

Sıkılıp uzaklaşmak istediğim bu ortam

Ve boğuluyorum yaktığım şarkı sözlerimin dumanında

«Hepsini bitirdin.»

diyorlar nefes alınca

Muhabbetim kaldığı yerden devamdı fakat soğuk karşılandım uzaktaki sevgilerin

yanına varınca

Bir güzellik kalmamış, bir iyilik yok hatırda

Bulduğum beklediğimle savaşta, kalmamş vefa da

Feri gitti güneşin, gitti ömürden bir gün daha

Döndü günün rengi yine zindana

Günlerin getirdiği değişiyor olgunluk tahammül güç sefa rezillik yara

Yıldıran bir bulut gibi çökmedi hayat (hayat), yeryüzünde sürgünüz biz,

hatırla hain evlat

Yeniden geri dönmek için çekmeliyiz meşakkat

Bir suçluyuz biz, beleşe yok mükafat

Bir sürgün yeri alabildiğine çöl, bir serap gibi

Bir gör onu yaşarken nasıl gerçek, bir tokat gibi

Bir bakmışsın ki bavuluna sadece taş koymuşsun

Pek kısaymış aslında, bir varmış, bir yokmuşsun

Bir sürgün yeri alabildiğine çöl, bir serap gibi

Bir gör onu yaşarken nasıl gerçek, bir tokat gibi

Bir bakmışsın ki bavuluna sadece taş koymuşsun

Pek kısaymış aslında, bir varmış, bir yokmuşsun

Kelimeler duman, anlamlar umman

Sevdiklerim karabatak ve beklentilerim yere batan

Sıkılmadım bindir gece dinlediğim masaldan

Sevdiğim filmleri izlemeyi severim tekrar tekrardan

Fazla gencim veda için, ruh yaşımca

Fazla yaşlı, çöpe giden bir dün yüzünden bu gün daha da olgun

Geçmiş konuştuklarımdan bu gün daha da suskun

Eski afacanlıklarımdan bu gün daha da durgun

Biriktirdiğim kumbarayı doldurmamış yüküm biraz ateş, biraz sudanmış

Yolum uzun, azığım hüzün, zemin kum, güneş çok, rehavet bol

Yürümek zor, yol almak zorunlu

Geldiğimiz yolu unuttuk, dönüş yolunu şaşırdık

Atomu çarpıştırdık, iyiyi kötüyü ayrıştıramadık

Bir menzil ki ulaştırır peşinden gittiğin şeye

Itırı takip eden varacaktır bahçeye

Bir sürgün yeri alabildiğine çöl, bir serap gibi

Bir gör onu yaşarken nasıl gerçek, bir tokat gibi

Bir bakmışsın ki bavuluna sadece taş koymuşsun

Pek kısaymış aslında, bir varmış, bir yokmuşsun

Bir sürgün yeri alabildiğine çöl, bir serap gibi

Bir gör onu yaşarken nasıl gerçek, bir tokat gibi

Bir bakmışsın ki bavuluna sadece taş koymuşsun

Pek kısaymış aslında, bir varmış, bir yokmuşsun

(Bir sürgün yeri alabildiğine çöl

Bir sürgün yeri alabildiğine çöl)

фальшива посмішка, фальшиве ставлення, фальшивий погляд

Це середовище, від якого я хочу піти

І я тону в димі моїх ліриків, які я спалив

«Ти все закінчив».

кажуть, коли дихаєш

Моя розмова продовжилась з того місця, де зупинилася, але твої далекі кохання холодно зустріли мене.

коли ти наблизишся

Не залишилося краси, нема добра в пам’яті

Те, що я знайшов, знаходиться у війні з тим, чого я очікую, немає лояльності

Фері, сонце зникло, ще один день із життя

Колір дня знову перетворився на підземелля

Дні міняються, зрілість важко переносити, лінь, ганьба, рана

Життя (життя) не рухнуло, як бурхлива хмара, ми вигнанці на землі,

згадайте хлопчика-зрадника

Ми повинні потерпіти, щоб повернутися назад

Ми злочинці, безкоштовної винагороди немає

Місце вигнання якомога пустеля, як міраж

Подивіться, як це реально, коли живеш цим, як ляпас

Одного разу ви побачили, що поклали лише камінь у свою валізу

Це було справді коротко, колись, колись

Місце вигнання якомога пустеля, як міраж

Подивіться, як це реально, коли живеш цим, як ляпас

Одного разу ви побачили, що поклали лише камінь у свою валізу

Це було справді коротко, колись, колись

Слова дим, значення оман

Мої близькі – баклани, і мої очікування падають на землю

Мені не нудно від казки, яку я слухав уночі

Я люблю дивитися улюблені фільми знову і знову

Я занадто молодий для прощання, мій душевний вік

Занадто старий, більш зрілий сьогодні через змарнений вчорашній день

Сьогодні я мовчу ще більше, ніж те, про що говорив раніше

Сьогодні це ще більш застійне, ніж моє старе пустощі

Я не наповнив скарбничку, яку врятував, мій вантаж був трохи вогню, трохи води

Моя дорога довга, їжа — смуток, земля — пісок, сонця забагато, багато самовдоволення.

Важко ходити, необхідно подорожувати

Ми забули, як прийшли, ми втратили дорогу назад

Ми зіткнулися з атомом, не могли відокремити хороше від поганого

Місце призначення, яке доставляє те, що ви шукаєте

Хто йде за пеларгонією, той добереться до саду

Місце вигнання якомога пустеля, як міраж

Подивіться, як це реально, коли живеш цим, як ляпас

Одного разу ви побачили, що поклали лише камінь у свою валізу

Це було справді коротко, колись, колись

Місце вигнання якомога пустеля, як міраж

Подивіться, як це реально, коли живеш цим, як ляпас

Одного разу ви побачили, що поклали лише камінь у свою валізу

Це було справді коротко, колись, колись

(Місце вигнання аж до пустелі

Місце заслання аж до пустелі)