Si J'avais Su - Kheops, Shurik'n

J’ai mal dormi, nuit agitée, fait chier, hier à la télé

J’ai vu une femme la quarantaine passée

Pleurer devant une caméra, s’excuser d’avoir volé

Pour manger, mais c'était ça ou les sacs bleus sur le pavé

En quelle année on est?

Alors, comment ça se fait?

Qu’un être brise ses principes par dignité, coincé, acculé

Pas le temps ni la place pour se tourner

Alors on joue des drames à guichet fermé

Le mal compte ses licenciés

Licencié, plus de boulot, dur, l'égo tranché au couteau

Réduit au travail au black faut bien faire chauffer les fourneaux

Journaux épluchés, rien de nouveau jobs rares

Toujours le métro, très tôt, mais plus vers le bureau

L’ANPE tel un bourreau accueille les victimes, pauvre gogos

Devenues inutiles tel un mannequin devenu trop gros

Moral à zéro, finir au goulot

Pendant que les femmes dans les paroisses prient

Certains appellent ça la poisse d’autres appellent ça la vie

Si j’avais su, toutes mes embrouilles, j’ai pas voulu

Si j’avais su, j’aurais bu le calice jusqu'à la lie

Si j’avais su, combien un père est cher, je l’aurais jamais déçu

Certains appellent ça la poisse, d’autres appellent ça la vie

L’envie, c’est comme un grain dans l'œil

Seul les saints l'ôtent et sereins pensent à demain

Dans un patelin infesté de requins

Le bien perd du terrain, les jeunes perdent pied dans le purin

Ça craint, mais au sein d’un essaim le pouvoir est divin

Certains essaient de bosser en vain éreintés

L’esprit s'éteint comme les sourires le matin

Déjà dégoûté, le pétrin fouille chaque recoin

Les gamins tracassent les mères, plus de câlins

Tout ça pour finir plein de soucis

Aigri, oublie les Kinder Surprise depuis la nuit du premier délit

Briser une vitre, faire les fils, piquer une tire

Quel avenir pour un gosse de dix piges?

Le geôle vient vite, pire, à vingt ans, pousser un dernier soupir

Prendre des risques pour survivre, tu crois que les mecs font ça pour le

plaisir?

Grandir et franchir la ligne par nécessité

Courir pour pas tomber, courir pas pour fuir

Courir pour ne plus subir, courir pour s’en sortir

Avec fierté, la fierté, dernier rempart, le carburant, l’or noir

Qui ne dit mot consent alors pour elle je l’ouvre il n’est jamais trop tard

Des cris résonnent dans l’estomac, l’espoir passe le pas de la porte

Le cœur plein d’ambitions, Apporte un tigre dans les bras

Les paternels rentrent exténués, mangent et vont se coucher

Pas le temps de parler, les trois-huit ne font pas de quartiers

Délaissée, la vie d’un gosse ressemble à la flamme d’une bougie

Dans un courant d’air le cierge brûle

Au nom du père, Les fils subsistent tant bien que mal

Ici, il faut sévir, ainsi soit-il

Un passant traîne, Que Dieu le bénisse

La grisaille pèse, faut montrer patte blanche pour un appart'

Sinon, désolé, vous arrivez trop tard

Déjà loué, blessé, t’as plus qu'à repartir, humilié

Les gens s'étonnent qu’il y ait tant d’agressivité

Eux n’en supporteraient pas la moitié

Pour leurs enfant, les femmes, havres de paix dans les paroisses prient

Certains appellent ça la poisse, d’autres appellent ça la vie

Si j’avais su, toutes mes embrouilles, j’ai pas voulu

Si j’avais su, j’aurais bu le calice jusqu'à la lie

Si j’avais su, combien un père est cher, je l’aurais jamais déçu

Certains appellent ça la poisse, d’autres appellent ça la vie

Я погано спав, неспокійно вночі, розлютився, вчора по телевізору

Я бачив жінку за сорок

Плаче перед камерою, вибачається за крадіжку

Їсти, але це було те чи сині мішки на тротуарі

який це рік?

Так як же так?

Що істота порушує свої принципи через гідність, застрягла, загнана в кут

Немає часу чи місця, щоб розвернутися

Тож ми граємо аншлагові драми

Зло враховує своїх ліцензіатів

Звільнений, без роботи, жорсткий, его ножем порізав

Зведений до чорної роботи, треба топити печі

Колода облуплене, нічого нового рідкісні роботи

Завжди метро, ​​дуже рано, але більше до офісу

ANPE, як кат, вітає жертв, бідні дурні

Стати марними, як модель, стати занадто товстою

Низький моральний дух, закінчити на вузькому місці

Поки жінки на парафіях моляться

Хтось називає це нещастям, хтось – життям

Якби я знав, всю свою розгубленість, я не хотів

Якби я знав, то випив би чашу дощенту

Якби я знав, який дорогий батько, я б ніколи його не розчарував

Хтось називає це нещастям, хтось – життям

Заздрість, як цятка в оці

Тільки святі знімають його і спокійно думають про завтрашній день

У рідному місті акул

Добро втрачає позиції, молоді збиваються з опори в гною

Це смокче, але в рої сила божественна

Деякі намагаються працювати марно виснажені

Розум згасає, як усмішки вранці

Вже обридлий, місильщик обшукує кожен куточок

Діти турбують мам, більше немає обіймів

Усе це закінчується повним хвилювань

Розгнівавшись, забудьте про Кіндер-сюрпризи з ночі першої провини

Розбийте вікно, зробіть дроти, проколіть шину

Що чекає десятирічного малюка?

В'язниця приходить швидко, гірше, в двадцять, зітхни востаннє

Ризикуйте, щоб вижити, ви думаєте, що нігери роблять це заради цього

задоволення?

Зростайте і переходьте межу в міру необхідності

Біжи, щоб не впасти, бігти, щоб не втекти

Біжи, щоб більше не страждати, біжи, щоб вибратися з цього

З гордістю, гордістю, останнім бастіоном, паливом, чорним золотом

Хто слова не скаже, той погоджується, тому для неї я відкриваю, ніколи не пізно

Крики луною в животі, надія минає поріг

Серце сповнене амбіцій, Принеси тигра на руки

Батьки приходять додому виснажені, їдять і лягають спати

Немає часу на розмови, три-вісімки не роблять чверті

Покинуте, життя дитини схоже на полум’я свічки

На протягі горить свічка

В ім’я батька сини якось виживають

Тут ми повинні бути жорсткими, нехай буде так

Навколо висить перехожий, благослови його

Сівина важить, треба показати документи на квартиру

Інакше, вибачте, ви запізнилися

Вже похвалений, боляче, треба просто піти, принижений

Люди дивуються, що так багато агресії

Вони не взяли б і половини

За своїх дітей моляться жінки, притулки миру на парафіях

Хтось називає це нещастям, хтось – життям

Якби я знав, всю свою розгубленість, я не хотів

Якби я знав, то випив би чашу дощенту

Якби я знав, який дорогий батько, я б ніколи його не розчарував

Хтось називає це нещастям, хтось – життям