Günlerim - Kezzo

Kalktığımda bok çukuru ağzımın için

Sigara kahvenin yanında gereksinim

Eli yüzü yıkadım, saat on, erkenciyim

Bazıları benden erkenci ama yok pili

Çadırı kur.

Anne koridorda: «Dur!

Sakın çıkma!

Eve kaçta geldin?»

sorgusu

Yaşım yirmibeş ama bunda yok hiç tevazu

Bi' şekilde atlattım ve bunu gördü mazur

Hazırlanıp çıkarım, cebimde yirmi kağıt var

İki bira, tuzlu fıstık ve de Winston Light da

Biter paran çünkü Türkiye'de ekmek fight var

Gözüm yürür işimi say

Oturur çalarım sample’ımı paşalar gibi

«Nasılsın?»

sorusuna cevabım: «Yılan gibi!»

Yüzüm güler ama içimdeki fırtına deli

Kez yazar politik sen vur kelepçeyi!

(Günlerim) böylece geçiyo'

Ben sonu yok sanıyo’m ama saatlere pil gerek

Eve geçiyo'm, her gün içiyo'm

Çünkü hayal kurmak için bile biraz para gerek

Para gerek demlenmek için

En önemlisi de bugün-yarın evlenmek için

Saat sıfır iki stüdyoda anca bitti işim

İşim gücüm gelişmek moruk, yok başka iş

Hemen çıktığımda aradım Buse’yi

«Nasıl oldu?»

dedi.

Dedim: «Sanki Wu-Tang'im ben!»

Gaza bas, yok fren, kulağa pas söktüren

Bi' şey çıktı ama dinleyici yok.

Rap diren!

Dedi: «Ses örse değdiğinde hissedilen farklı

Bi' gün sen de göç edece’n bunlar sade şarkı!»

Söylediğini anlami’cak belki ufaklıklar ama

Yarın hepsinin yaşı olacak yirmialtı

Rap Genius Türkiye

За мій сраний рот, коли я встаю

Поряд з кавою сигарета є необхідністю

Я вмився, десята година, мені рано

Деякі раніше за мене, але немає батареї

Поставте намет.

Мама в коридорі: «Стій!

Не виходь!

О котрій годині ти прийшов додому?»

запит

Мені двадцять п’ять, але в цьому немає скромності

Якось я пережив це і вибачився

Приготуюсь і піду, у мене в кишені двадцять паперів

Два пива, солоний арахіс, а також Winston Light

У вас закінчилися гроші, бо в Туреччині йде хлібна боротьба

Порахуйте мою роботу

Сиджу і граю свій семпл, як паша

"Як ти?"

Моя відповідь на питання: "Як змія!"

Я посміхаюся, але буря всередині мене божевільна

Раз письменник політичний, ви стріляєте в наручники!

(Мої дні) так минають

Я думаю, що немає кінця, але годинникам потрібні батарейки

Я йду додому, п’ю щодня

Тому що навіть мріяти потрібно трохи грошей

Потрібні гроші, щоб сказати

Головне, вийти заміж сьогодні-завтра

На студії друга година, я майже закінчив

Моя робота вдосконалюватись, старий, іншої роботи немає

Коли я пішов, я зателефонував до Бусе

"Як це було?"

сказав.

Я сказав: «Наче я Ву-Тан!»

Натиснути на газ, немає гальма, іржавий звук

Щось вийшло, але слухача немає.

Протистояти репу!

Він сказав: «Різниця відчувається, коли звук торкається ковадла.

Колись і ти переселишся, це прості пісні!»

Можливо, маленькі зрозуміють, що ви кажете, але

Завтра їм усім виповниться по двадцять шість років

Реп-геній Туреччини