Laisse-nous croire - Kery James, Kayna Samet

Laisse-moi croire en demain

Laisse-moi croire que ça va changer

Laisse-moi croire en l'être humain

Laisse-moi croire que je peux voler, décoller

Quand le cœur est trop lourd le ciel pleure, les yeux plein d’orages

Que les tornades et les tempêtes se défient

La pluie tombe pendant des heures et au-delà du phare

Au loin les lumières reflètent un nouveau départ

Quand enfin les pluies s’achèvent

Quand plus rien ne sert de crier

Les rivières n’sont plus à sec

Et les yeux retiennent tous leurs sanglots

Nous on s’raccroche encore aux valeurs qui nous restent

Et on veut croire que chaque jour qui se lève en annonce un nouveau

Oh, c’est la saison des pluies, le ciel se déchire en lambeaux

Tous les jours se suivent mais sont emportés par les eaux

Mais faut se dire que l’horizon nous tend ses bras

Le soleil se lève toujours pour les pauvres

J’suis en marche pour la victoire

J’suis en vie tant que je conserve l’envie de croire

Et s’il y a toujours une retenue dans mes sourires

C’est parce que je sais qu’au fond, vivre c’est mourir

Le bonheur nous nargue

Et mes joies s'évanouissent comme des vagues

S'éteignent sur des plages de tourments

Ou prennent le large sans mon consentement

T’imagines pas comme j’suis torturé

Tiraillé entre deux «moi» d'émotions saturés

Dans un monde où même l’amour se fait facturer

J’ai dû plâtrer ma confiance, j’ai le cœur fracturé

Mais laisse-moi croire en demain

Laisse-moi être fou et laisse-moi croire en l'être humain

Laisse-moi m'évader, transporté par la voix de Kayna

Laisse-moi croire que j’peux m’envoler

Oh, c’est la saison des pluies, le ciel se déchire en lambeaux

Tous les jours se suivent mais sont emportés par les eaux

Mais faut se dire que l’horizon nous tend ses bras

Le soleil se lève toujours pour les pauvres

Y’a de l’espoir dans ma poésie

Tu crois que c’est du rap de faible?

T’es crazy

Chaque lettre est trempée dans un souvenir sanglant

Mec, je pleure des larmes de sang

Ma musique pleure des larmes de son

Tragique, car elle chante ce que les armes font

Les Hommes font d’elles ce que les armes sont

Et si mes rimes sont belles, c’est que mon âme fond

Sous la chaleur de nos excès

On laisse s'échapper nos chances en prétextant qu’on essaie

On prend pas le temps de donner du temps à ceux qu’on prétend

Pourtant, aimer tant

Mais laisse-moi croire que ça va changer

Laisse-moi croire qu'"aimer" ne rime pas avec «danger»

Laisse-moi m’envoler, transporté par la voix de Kayna

Laisse-moi croire que j’peux voler

Oh, c’est la saison des pluies, le ciel se déchire en lambeaux

Tous les jours se suivent mais sont emportés par les eaux

Mais faut se dire que l’horizon nous tend ses bras

Le soleil se lève toujours pour les pauvres

дозволь мені вірити в завтрашній день

Дай мені вірити, що це зміниться

дозвольте мені вірити в людей

Дай мені вірити, що я можу літати, злітати

Коли на серці важко, небо плаче, очі повні бур

Нехай смерчі та бурі кинуть виклик один одному

Дощ іде годинами і за маяком

Вдалині вогні відображають новий початок

Коли нарешті припиняться дощі

Коли вже немає сенсу кричати

Річки вже не пересихають

А очі стримують усі свої ридання

Ми все ще тримаємося за цінності, які залишилися для нас

І хочеться вірити, що кожен день, що світає, сповіщає про новий

Ой, пора дощів, небо рветься на шматки

Усі дні йдуть один за одним, але змиваються водами

Але треба сказати, що горизонт тягнеться до нас

Сонце завжди сходить для бідних

Я йду за перемогою

Я живий, поки хочу вірити

І якщо в моїх посмішках завжди є стриманість

Це тому, що я знаю, що в глибині душі жити означає померти

Щастя знущається над нами

І радощі мої згасають, мов хвилі

Гасляться на пляжах мук

Або злітати без моєї згоди

Ви не уявляєте, як я замучений

Розривається між двома «я» насиченими емоціями

У світі, де навіть любов заряджається

Мені довелося закріпити свою впевненість, моє серце розбите

Але дозволь мені вірити в завтрашній день

Дозвольте мені бути божевільним і дозвольте мені вірити в людей

Дай мені втекти, захоплений голосом Кайни

Дай мені повірити, що я можу полетіти

Ой, пора дощів, небо рветься на шматки

Усі дні йдуть один за одним, але змиваються водами

Але треба сказати, що горизонт тягнеться до нас

Сонце завжди сходить для бідних

У моїй поезії є надія

Ви думаєте, що це слабкий реп?

ти божевільний

Кривавою пам’яттю просочений кожний лист

Чоловіче, я плачу сльозами крові

Моя музика плаче сльозами звуку

Трагічно, бо вона співає, що робить зброя

Чоловіки роблять з них те, що таке зброя

І якщо мої рими прекрасні, моя душа тане

Під спекою наших надмірностей

Ми дозволяємо нашим шансам впасти, прикидаючись, що намагаємося

Ми не витрачаємо час, щоб приділяти час тим, за кого прикидаємось

Але так сильно любити

Але дозвольте мені повірити, що це зміниться

Дозволь мені повірити, що «любов» не римується з «небезпека»

Дай мені полетіти, захоплений голосом Кайни

Дай мені повірити, що я можу літати

Ой, пора дощів, небо рветься на шматки

Усі дні йдуть один за одним, але змиваються водами

Але треба сказати, що горизонт тягнеться до нас

Сонце завжди сходить для бідних