Où va le monde ? - Kendji Girac

Des armes, des larmes, l’humain

A le cœur qui devient opaque

Ô drame, otage de la culture du meilleur

Nos actes deviennent

Le reflet de nos peines

Mendiant, mépris, sans défense

Comme les éléphants

La nature nous maudit

Des missiles, des soldats, des débris

Le climat s'échauffe comme les esprits

L’amour universel n’est pas mort

Et si on brisait toutes les frontières?

Pour se dire hello, hello, hello

Et faire un pas vers l’autre, vers l’autre

On aimerait tous avancer je sais

Qu’en sera-t-il de nos regrets?

J’avoue je suis inquiet

Où va le monde?

Où va le monde?

Où va le monde?

Où va le monde?

Où va le monde?

Où va le monde?

Où va le monde?

Où va le monde?

C’est à nous de faire tomber les armes, nous

C’est à nous de faire tomber les armes

Des vagues d’images dévalent

Comme un tsunami nous écrasent

J’regarde aux infos l'étendue des dégâts

Trois ans à peine, il fuyait juste la guerre

Facebook, Insta, on s’dénude

Pour briller juste un instant

Quand des enfants marchent pieds nus

À la recherche d’un destin

À la recherche d’un chemin

L’amour universel n’est pas mort

Et si on brisait toutes les frontières?

Pour se dire hello, hello, hello

Et faire un pas vers l’autre, vers l’autre

On aimerait tous avancer je sais

Qu’en sera-t-il de nos regrets?

Juste un peu de paix

Où va le monde?

Où va le monde?

Où va le monde?

Où va le monde?

Où va le monde?

Où va le monde?

Où va le monde?

Où va le monde?

C’est à nous de faire tomber les armes, nous

C’est à nous de faire tomber les armes

La nature est encore là

Les nuages ont caché le soleil

Et on détruit même nos forêts

On s’est perdus très loin des choses simples

Plus rien n’soulage

La mer est polluée par nos forages

Le matériel nous commande

On n’a pourtant besoin que de choses simples

De cyclones et de tonnerre

Quand la nature est en colère

On a détruit nos forêts

On ne sait même plus qui on est

Mais où va le monde?

Mais où va le monde?

Mais où va le monde?

Mais où va le monde?

C’est à nous de faire tomber les armes, nous

C’est à nous de faire tomber les armes, nous

Зброя, сльози, людське

Має серце, яке стає каламутним

О драма, заручниця культури найкращих

Наші дії стають

Відображення наших смутків

Жебрак, презирство, беззахисний

як слони

Природа проклинає нас

Ракети, солдати, уламки

Клімат нагрівається, як духи

Загальна любов не вмерла

Що якби ми порушили всі кордони?

Сказати привіт, привіт, привіт

І зробіть крок один до одного, один до одного

Ми всі хотіли б рухатися далі, я знаю

Що з нашим жалем?

Я визнаю, що хвилююся

Куди йде світ?

Куди йде світ?

Куди йде світ?

Куди йде світ?

Куди йде світ?

Куди йде світ?

Куди йде світ?

Куди йде світ?

Від нас залежить кинути зброю, ми

Від нас залежить кинути зброю

Скочуються хвилі зображень

Як цунамі розчавить нас

Я дивлюся в новинах про масштаби збитків

Йому ледве виповнилося три роки, а він якраз тікав від війни

Фейсбук, Інста, ми оголяємося

Щоб сяяти лише на мить

Коли діти ходять босоніж

У пошуках долі

Пошук шляху

Загальна любов не вмерла

Що якби ми порушили всі кордони?

Сказати привіт, привіт, привіт

І зробіть крок один до одного, один до одного

Ми всі хотіли б рухатися далі, я знаю

Що з нашим жалем?

Тільки трішки спокою

Куди йде світ?

Куди йде світ?

Куди йде світ?

Куди йде світ?

Куди йде світ?

Куди йде світ?

Куди йде світ?

Куди йде світ?

Від нас залежить кинути зброю, ми

Від нас залежить кинути зброю

Природа ще там

Хмари заховали сонце

І ми навіть знищуємо наші ліси

Ми заблукали дуже далеко від простих речей

Більше нічого не полегшує

Море забруднене нашим бурінням

Матеріал підказує нам

Але нам потрібні лише прості речі

Циклонів і грому

Коли природа злиться

Ми знищили наші ліси

Ми вже навіть не знаємо, хто ми

Але куди йде світ?

Але куди йде світ?

Але куди йде світ?

Але куди йде світ?

Від нас залежить кинути зброю, ми

Від нас залежить кинути зброю, ми