Не верю - Katrin Mokko

Не зови меня, здесь везде ложь.

В моих стенах дождь.

Ты прими это только всерьез, капли льют насквозь.

Убегаю по тонкому льду, вон — из детских грез.

Я навстречу всему, что люблю — надеюсь, поймешь.

Все не будет, как в кино;

ведь я знаю, кто есть кто!

Объясни мне лишь одно: как во всех видеть добро?

Не верю словам, каждый за себя.

Для чего обман?

К черту правила!

Это главное, — здесь идет игра.

Припев:

Я не верю словам, словам мое Солнце.

Я не верю глазам, глазам, мое Небо.

Я не верю себе, себе, я серьезно —

Поздно что-то менять, менять слишком поздно.

Слышишь, город на время затих лишь для нас двоих.

Может быть, это — потайной мир, чей-то глупый миф.

Мое время сжигает дотла все, что могло быть.

Это не остановит меня, не сдвинет с орбит.

Не ищу внутри себя, не теряла свое «Я».

Строю замки изо льда, правда — есть моя стена.

Не верю словам, каждый за себя.

Для чего обман?

К черту правила!

Это главное, — здесь идет игра.

Припев:

Я не верю словам, мое Солнце.

Я не верю глазам, мое Небо.

Я не верю себе, себе, я серьезно —

Поздно что-то менять, менять слишком поздно.

Я не верю словам… Я не верю.

Я не верю.

Я не верю глазам, мое Солнце, мое Небо.

Я не верю себе, я не верю, я серьезно —

Поздно что-то менять, менять слишком поздно.

Ноябрь, 2015.

Не клич мене, тут скрізь брехня.

У моїх стінах дощ.

Ти прийми це тільки всерйоз, краплі ллють наскрізь.

Втікаю по тонкому льоду, он з дитячих мрій.

Я назустріч всьому, що люблю — сподіваюся, зрозумієш.

Все не буде, як у кіно;

адже я знаю, хто є хто!

Поясни мені лише одне: як у всіх бачити добро?

Не вірю словам, кожен за себе.

Навіщо обман?

До біса правила!

Це головне,— тут йде гра.

Приспів:

Я не вірю словам, словам моє Сонце.

Я не вірю очам, очам, моє Небо.

Я не вірю собі, собі, я серйозно —

Пізно щось змінювати, змінювати надто пізно.

Чуєш, місто на час затихло лише для нас двох.

Можливо, це — потайний світ, чийсь дурний міф.

Мій час спалює вщент все, що могло бути.

Це не зупинить мене, не зрушить з орбіт.

Не шукаю в собі, не втрачала свого «Я».

Будую замки з льоду, правда - є моя стіна.

Не вірю словам, кожен за себе.

Навіщо обман?

До біса правила!

Це головне,— тут йде гра.

Приспів:

Я не вірю словами, моє Сонце.

Я не вірю очам, моє Небо.

Я не вірю собі, собі, я серйозно —

Пізно щось змінювати, змінювати надто пізно.

Я не вірю словам ... Я не вірю.

Я не вірю.

Я не вірю очам, моє Сонце, моє Небо.

Я не вірю собі, я не вірю, я серйозно —

Пізно щось змінювати, змінювати надто пізно.

Листопад, 2015.