Hello - Kate Miller-Heidke

You came over and delivered yourself to me like a telegram

So I don’t know where I am or how I got here

I don’t have a stamp

I hadn’t seen you for a while you looked like your picture only deeper

And your smile was shyer and your shirt, was a bit less ironed

I don’t believe in fate instead I could just melt again, someone must have

noticed you

And folded you up nice and even, and sent you

And sent you, and sent you, to me

So don’t apologise, just bring your suitcases inside

Come on, come in, you don’t have to say anything, hello

Get out of the rain, here we go again

Hello

The truth is you are an angel most of the time, I don’t feel too guilty

So when you look at me and I can see my dirty shadow, on your halo glow

But I wanna keep things simple no complications, no late nights and no empty

train stations

Remember last time, we don’t want it like that

This time around, this time around, this time around.

But don’t apologise, just bring your suitcases inside

Come on, come in, you don’t have to do anything, hello

Get out of the rain, here we go again.

Hello, oh hello

If we could save time, where would we keep it?

If we could keep time, when could we use it?

If we waste time, will it waste us to lead much like time, impossible to define?

Impossible to define

Impossible, no

But don’t apologise, just bring your suitcases inside

Come on, come in, you don’t have to say anything, hello

Get out of the rain, here we go again.

Hello, oh hello, oh hello

Hello x 25

Ти прийшов і доставив себе мені як телеграму

Тому я не знаю, де я і як я сюди опинився

Я не маю штампу

Я не бачив тебе деякий час, ти виглядав так, ніби твоє зображення лише глибше

І твоя посмішка була сором’язливішою, а твоя сорочка – трохи менш випрасуваною

Я не вірю у долю, натомість я можу просто знову розтанути, напевно хтось

помітив тебе

І склав вас гарно й рівно, і відправив вас

І послав вас, і відправив вас до мене

Тож не вибачайтеся, просто принесіть свої валізи

Давай, заходь, тобі нічого не потрібно говорити, привіт

Геть з дощу, ми знову йдемо

Привіт

Правда в тому, що ти більшу часу ангел, я не відчуваю себе занадто винним

Тож, коли ти дивишся на мене, я бачу свою брудну тінь на твоєму ореоле

Але я хочу, щоб усе було просто, без ускладнень, без пізніх ночей і без порожнього

залізничні станції

Пам’ятайте, минулого разу, ми не хочемо такого

Цього разу, цього разу, цього разу.

Але не вибачайтеся, просто принесіть свої валізи всередину

Давай, заходь, тобі не потрібно нічого робити, привіт

Геть з дощу, ми знову йдемо.

Привіт, о привіт

Якби ми могли заощадити час, де б ми його зберігали?

Якби ми вміли витримувати час, коли ми можемо використовувати його?

Якщо ми марнимо час, то чи втратимо ми на керування так само, як час, який неможливо визначити?

Неможливо визначити

Неможливо, ні

Але не вибачайтеся, просто принесіть свої валізи всередину

Давай, заходь, тобі нічого не потрібно говорити, привіт

Геть з дощу, ми знову йдемо.

Привіт, о привіт, о привіт

Привіт x 25