Пятница - Каста

БУУМ!

«Итак, вникай, понедельник — день-великан,

Не обхватить и не догнать его никак.

Я мечусь как Христофор к берегу от берега,

Но в чемодане только табак — а где Америка?»

Дальше — вторник, а я в ужасной форме,

И не мечтаю о сноуборде,

Но хотел бы быть здоров как дворник,

Путь к спорту оказался тернист и дик…

«Так, кто тут крайний в очереди на турник?

Среда, как всегда, передряг череда,

Не отстает за мной, плутает по моим следам,

Но я уверен — мой успех уже не так далек,

Ведь это пол недели, а давит как потолок.»

«Что там, четверг?»

Меня вовсе отверг,

И будто мир померк, но я как фейерверк:

Я вверх!.. Опять вниз — да, денек тот еще,

Это как ликовать в желудке у чудовища!

Пятница — день отравлен как Моцарт Амадей

Моим столкновением с представителем ГИБДД.

Нет — не то, ни прав, но это ведь не дтп

«Мало мне было белиберды?!

И что теперь?»

Припев:

«Конец недели, а на мне нет опять лица…

Расслабься, брат, сегодня пятница!

Все дела решим в понедельник с утреца,

Некуда спешить, ведь сегодня пятница!»

«Конец недели, а на мне нет опять лица…

Расслабься, брат, сегодня пятница!

Все дела решим в понедельник с утреца,

Некуда спешить, ведь сегодня пятница!»

А я его искал где-то на Буденовском,

И в районе стадиона СКА

Рыскал, пока ты виски в бокал плескал.

Я был так близко, но не дошел до Пушкинской.

Пускай то, что я на мели — это пустяк,

Но все же взялся собирать долги месяц спустя,

И пусть та сумма смешна как Галустян,

На радостях я поискал даже в кустах.

Но, не стал, уныло ныл желудок и Фистал,

По-видимому, на меня действовать перестал.

И я решил бросить эту затею с поисками,

К тому же тот, кто должен мне, по ходу, скользкий тип —

Ни на звонки не отвечает, ни на смс,

А мне все не легчает: «S-O-S!

S-O-S!»

Боль подобралась к вискам будто брущ к лескам!

Так и оказался в клинике на Пушкинской,

Медленно иду как по лесу плутающий,

Осознаю, что мне без полиса никак вообще.

ну, ладно, мне б еще в понедельник так встрять не хило,

Нашел бы денег, а щас нет даже на бахилы.

В надежде, что каким-то чудом попаду к врачу,

«Мчу и угадайте, вижу рожу чью?»

И только мы одни читаем на этой самой двери:

«Вторник, среда, четверг — приемные дни».

Припев:

«Конец недели, а на мне нет опять лица…

Расслабься, брат, сегодня пятница!

Все дела решим в понедельник с утреца,

Некуда спешить, ведь сегодня пятница!»

«Конец недели, а на мне нет опять лица…

Расслабься, брат, сегодня пятница!

Все дела решим в понедельник с утреца,

Некуда спешить, ведь сегодня пятница!»

«Конец недели, а на мне нет опять лица…

Расслабься, брат, сегодня пятница!

Все дела решим в понедельник с утреца,

Некуда спешить, ведь сегодня пятница!»

«Конец недели, а на мне нет опять лица…

Расслабься, брат, сегодня пятница!

Все дела решим в понедельник с утреца,

Некуда спешить, ведь сегодня пятница!»

БУУМ!

БУУМ!

«Отже, вникай, понеділок — день-велетень,

Не обхопити і не наздогнати його ніяк.

Я мечусь як Христофор до берега від берега,

Але в чемодані тільки тютюн — а де Америка?»

Далі — вівторок, а я у жахливій формі,

І не мрію про сноуборді,

Але хотів би бути здоровим як двірник,

Шлях до спорту виявився тернистий і дик.

«Так, хто тут крайній у черзі на турник?

Середа, як завжди, колотнеча череда,

Не відстає за мною, блукає по моїх слідах,

Але я впевнений — мій успіх уже не так далекий,

Адже це пів тижня, а тисне як стеля.»

"Що там, четвер?"

Мене зовсім відкинув,

І ніби світ померк, але я як феєрверк:

Я вгору!.. Знову вниз — так, той ще день,

Це як тріумфувати в шлунку у жахливості!

П'ятниця — день отруєний як Моцарт Амадей

Моїм зіткненням з представником ДІБДР.

Ні — не то, ні прав, але це ж не дтп

«Мало мені було біліберди?!

І що тепер?"

Приспів:

«Кінець тижня, а на мені немає знову обличчя…

Розслабся, брате, сьогодні п'ятниця!

Всі справи вирішимо в понеділок з ранку,

Нема куди поспішати, адже сьогодні п'ятниця!»

«Кінець тижня, а на мені немає знову обличчя…

Розслабся, брате, сьогодні п'ятниця!

Всі справи вирішимо в понеділок з ранку,

Нема куди поспішати, адже сьогодні п'ятниця!»

А я його шукав десь на Буденівському,

І в районі стадіону СКА

Ризикав, поки ти скроні в келих хлюпав.

Я був так близько, але не дійшов до Пушкінської.

Нехай те, що я на мілі — це дрібниця,

Але все ж взявся збирати борги через місяць,

І нехай та сума смішна як Галустян,

На радощах я відшукав навіть у кущах.

Але, не стал, похмуро нулів шлунок і Фістал,

Очевидно, на мене діяти перестав.

І я вирішив кинути цю витівку з пошуками,

До того ж той, хто винен мені, по ходу, слизький тип—

Ні на дзвінки не відповідає, ні на смс,

А мені все не полегшує: «S-O-S!

S-O-S!»

Біль підібрався до скронь ніби брущ до лісків!

Так і опинився в клініці на Пушкінській,

Повільно йду як по лісу плутаючий,

Усвідомлюю, що мені без полісу ніяк взагалі.

ну, гаразд, мені б ще в понеділок так встрягти не хило,

Знайшов би грошей, а зараз немає навіть на бахили.

У сподіванні, що якимось дивом потраплю до лікаря,

«Мчу і вгадайте, бачу пику чию?»

І тільки ми одні читаємо на цих самих дверях:

«Вівторок, середа, четвер — прийомні дні».

Приспів:

«Кінець тижня, а на мені немає знову обличчя…

Розслабся, брате, сьогодні п'ятниця!

Всі справи вирішимо в понеділок з ранку,

Нема куди поспішати, адже сьогодні п'ятниця!»

«Кінець тижня, а на мені немає знову обличчя…

Розслабся, брате, сьогодні п'ятниця!

Всі справи вирішимо в понеділок з ранку,

Нема куди поспішати, адже сьогодні п'ятниця!»

«Кінець тижня, а на мені немає знову обличчя…

Розслабся, брате, сьогодні п'ятниця!

Всі справи вирішимо в понеділок з ранку,

Нема куди поспішати, адже сьогодні п'ятниця!»

«Кінець тижня, а на мені немає знову обличчя…

Розслабся, брате, сьогодні п'ятниця!

Всі справи вирішимо в понеділок з ранку,

Нема куди поспішати, адже сьогодні п'ятниця!»

БУУМ!