Однажды мир прогнется под нас - Каста

Вот море молодых, смелых и борзых

Сегодня их колышат только супербасы,

Они торчат под рейв, и им плевать на недосып

И постоянно чем-то пудрят носы.

И они совсем не такие, как мы

Мне будто триста лет, и я выполз из тьмы.

Увидел эту жизнь без прикрас и остыл

И я не желаю теперь лезть в чужой монастырь:

Не стоит прогибаться под изменчивый мир

Пусть лучше он прогнется под нас

Не стоит прогибаться под изменчивый мир

Однажды он прогнется под нас

Один мой друг, он стоил двух, и ждать не привык;

Каждый его день был, как последний миг

Он испытывал на прочность мир, как мог

Мир оказался прочней и подвел итог.

И жизнь течет часто наперекор нам

Позабытый кумир, спи спокойно.

Ты достоин восхищения и громких фраз

Ведь свои вершины ты брал не раз

Другой держался русла и не искал приключения

Подальше от крутых берегов, ловил теченья

Плыл как все, жил как все, и вот приплыл он:

Ни дома, ни друзей, ни врагов, все так уныло

И его жизнь на фруктовый кефир похожа

Он один из тех серых безликих прохожих

Словно на нем табличка: «Занят, не беспокоить»

Наверно, вы не раз и сами видали такое

Пусть старая джинса давно затерта до дыр

Пускай виляют по снегу моих ног следы

Пускай раздолбан бас, зато есть драйв

Я понимаю сейчас, что был тогда я прав.

Однажды он прогнется под нас

Однажды он прогнется под нас

Не стоит прогибаться под изменчивый мир

Однажды он прогнется под нас

Ось море молодих, сміливих і хортів

Сьогодні їх колисають тільки супербаси,

Вони стирчать під рейв, і ним плювати на недосип

І постійно чимось пудрять носи.

І вони зовсім не такі, як ми

Мені ніби триста років, і я виповз із темряви.

Побачив це життя без прикрас і охолов

І я не бажаю тепер лізти в чужий монастир:

Не варто прогинатися під мінливий світ

Нехай краще він прогнеться під нас

Не варто прогинатися під мінливий світ

Якось він прогнеться під нас

Один мій друг, він коштував двох, і чекати не звик;

Кожен його день був, як остання мить

Він переживав на міцність світ, як міг

Світ виявився міцнішим і підбив підсумок.

І життя тече часто наперекір нам

Забутий кумир, спи спокійно.

Ти гідний захоплення і гучних фраз

Адже свої вершини ти брав не раз

Інший тримався русла і не шукав пригоди

Подалі від крутих берегів, ловив течії

Плив як усі, жив як усі, і ось приплив він:

Ні вдома, ні друзів, ні ворогів, все так сумно.

І його життя на фруктовий кефір схоже

Він один із тих сірих безликих перехожих

Немов на ньому табличка: «Зайнятий, не турбувати»

Напевно, ви не раз і самі бачили таке

Нехай стара джинса давно затерта до дір

Нехай виляють за снігом моїх ніг сліди

Нехай роздовбаний бас, зате є драйв

Я розумію зараз, що був тоді я правий.

Якось він прогнеться під нас

Якось він прогнеться під нас

Не варто прогинатися під мінливий світ

Якось він прогнеться під нас