Мы берём это на улицах - Каста

Мы берем это на улицах и несем сюда,

Ожидая, что скажут города.

Это родилось в борьбе за воплощение мечты,

И навсегда сохранит в себе ее черты.

Мы берем это на улицах и несем сюда,

Ожидая, что скажут города.

Это родилось в борьбе за воплощение мечты,

И навсегда сохранит в себе ее черты.

Yo, до этой сцены очень короткий путь из царства,

Подвалов, темных улиц, грязных тротуаров.

Я удивляюсь, как близко

До записи на дисках

От голоса в подьезде,

От тех дней, когда все были вместе.

До этого момента, когда защиту чести

Признали делом ехидных комплиментов,

Непонятной мести,

Которую закладывают в песню.

Все это превращается в моду:

В итоге наши люди пьют отравленную воду.

Какое содержание вкладывать в куплеты

Это личное дело каждого, песня не об этом.

Волна моих мыслей стелитсяа низко,

Но на сцене не должно быть помех, чтоб запустить ее вверх.

Я удивляюсь, как близко

От этой сцены, до обелиска!

Ага...

Мы берем это на улицах и несем сюда,

Ожидая, что скажут города.

Это родилось в борьбе за воплощение мечты,

И навсегда сохранит в себе ее черты.

Кубические метры этого пространства

Охвачены неистрибимым духом братства.

Ваша толпа от нашей отделяется не четко.

Полюбому будем вместе пить водку!

Я вижу тех, кто поддерживает наше мнение.

Мы имеем с ними те же самые стремления.

Здесь представители, вдохновители,

Отступники, любители,

Нет восемнадцати - уже приступники,

И просто зрители.

Когда кто-нибудь покидает сцену,

Заходит кто-то новый с улицы на смену.

Ничто не вечно, но это не затихнет скоро.

Сердца творцов бьются в освоении новых просторов,

Лирических узоров,

Во избежании повторов,

Лживых речей, пустых разговоров.

Все признаки соединяются в систему.

Я нашим людям посвящаю эту тему.

Я беру ее на улицах, и несу сюда,

Ожидая, что скажут города.

Это родилось в борьбе за воплощение мечты,

И навсегда сохранит в себе ее черты.

Мы берем это на улицах и несем сюда,

Ожидая, что скажут города.

Это родилось в борьбе за воплощение мечты,

И навсегда сохранит в себе ее черты.

Ми беремо це на вулицях і несемо сюди,

Очікуючи, що скажуть міста.

Це народилося у боротьбі за втілення мрії,

І назавжди збереже її риси.

Ми беремо це на вулицях і несемо сюди,

Очікуючи, що скажуть міста.

Це народилося у боротьбі за втілення мрії,

І назавжди збереже її риси.

Yo, до цієї сцени дуже короткий шлях з царства,

Підвали, темні вулиці, брудні тротуари.

Я дивуюсь, як близько

До запису на дисках

Від голосу у під'їзді,

З тих днів, коли всі були разом.

До цього моменту, коли захист честі

Визнали справою єхидних компліментів,

Незрозумілої помсти,

Яку закладають у пісню.

Все це перетворюється на моду:

У результаті наші люди п'ють отруєну воду.

Який зміст вкладати у куплети

Це особиста справа кожного, пісня не про це.

Хвиля моїх думок стелиться низько,

Але на сцені не повинно бути перешкод, щоби запустити її вгору.

Я дивуюсь, як близько

Від цієї сцени до обеліска!

Ага...

Ми беремо це на вулицях і несемо сюди,

Очікуючи, що скажуть міста.

Це народилося у боротьбі за втілення мрії,

І назавжди збереже її риси.

Кубічні метри цього простору

Охоплені невистрибним духом братерства.

Ваш натовп від нашого відділяється не чітко.

По-любому разом питимемо горілку!

Я бачу тих, хто підтримує нашу думку.

Ми маємо з ними ті самі прагнення.

Тут представники, натхненники,

Відступники, любителі,

Немає вісімнадцяти – вже нападники,

І просто глядачі.

Коли хтось залишає сцену,

Заходить хтось новий із вулиці на зміну.

Ніщо не вічне, але це незатихне скоро.

Серця творців б'ються в освоєнні нових просторів,

Ліричні візерунки,

Щоб уникнути повторів,

Брехливих промов, порожніх розмов.

Усі ознаки з'єднуються у систему.

Я нашим людям присвячую цю тему.

Я беру її на вулицях, і несу сюди,

Очікуючи, що скажуть міста.

Це народилося у боротьбі за втілення мрії,

І назавжди збереже її риси.

Ми беремо це на вулицях і несемо сюди,

Очікуючи, що скажуть міста.

Це народилося у боротьбі за втілення мрії,

І назавжди збереже її риси.