Le fil - Karpatt

Avec l’envie follette de bousculer la terre

Défiant les voix qui elles-même exposent leur peurs

Je trace les yeux baissés pour éviter ma mère

Je tremble je suis petit et puis grand et je pleure

Alors je fais mon ch’min en sautant dans les flaques

Je me salis les robes en rêvant de demain

Je rigole de tout je suis une tête a claque

Je veux je veux je veux toujours me porter bien

Ceux qui me freinerons

Sous prétexte qu’ils sont tristes

Pourrons bien s'épuiser je ne les entends plus

Je compte m'éclater suivi de mes artistes

Afin de mettre au monde un bouquet d’ingénus

Alors la tête haute et le sang agité

Le corps dans mon armure et le coeur bien fragile

Je danse en avancant avec mes yeux mouillés

Telle une funambule je traverse mon fil

Et si je tombe tombe tombe tombe tombe tombe tombe

Les gens que j’ai conquis seront une centaine a tendre un drap de soie

Et si je tombe tombe tombe tombe tombe tombe tombe

Ou bien je serais seule et mon ange véritable s’occupera de moi

Avec l’envie follette de bousculer mon linge

Sa tête sur mon épaule

Ses petites fesse bien fragiles

J’avance déboussolé me creusant les méninges

Prenant soin d’un décor aux allures de famille

Alors je fais mon chemin en sautant dans les flaques

Je cultive l’innocence érudie de demain

En dessinant la cible, perfectionnant mon arc

Je veux je veux je veux toujours me porter bien

Ceux qui me freinerons

Sous prétexte qu’ils ont peur

Peuvent bien me juger

Mais ne me touchent plus

Je compte tout déchirer

Sans trop croire au bonheur

Pour donner goût de vivre

A ma belle ingénue

Alors la tête saine et le sang agité

Le corps sans mon armure et le coeur bien lucide

Je danse en avançant avec yeux comblés

Telle une funambule je traverse mon fil

Et si je tombe tombe tombe tombe tombe tombe tombe

Les gens que j’ai conquis seront une centaine a tendre un drap de soie

Et si je tombe tombe tombe tombe tombe tombe tombe

Ou bien je serais seule et mon ange véritable s’occupera de moi

З диким бажанням трясти землю

Кидаючи виклик голосам, які самі викривають їхні страхи

Я стежу опущеними очима, щоб уникнути матері

Я тремчу, я маленький, а потім великий і плачу

Тож я пробираюся, стрибаючи в калюжах

Я бруднив свої сукні, мріючи про завтрашній день

Я сміюся з усього, що я ляпас по голові

Я хочу я хочу я хочу, щоб завжди було добре

Ті, хто мене стримуватиме

Під тим приводом, що вони сумні

Може закінчитися, я їх більше не чую

Я маю намір розважитися, а потім мої артисти

Для того, щоб народити букет невигадливих

Тож високо піднята голова і заворушилася кров

Тіло в моїй броні і дуже тендітне серце

Я танцюю вперед з мокрими очима

Як канатоходець, перетинаю свій дріт

І якщо я впаду осінь осінь осінь осінь осінь осінь

Людей, яких я завоював, буде сотня, щоб розстелити простирадло шовку

І якщо я впаду осінь осінь осінь осінь осінь осінь

Або я буду сама, і мій справжній ангел подбає про мене

З диким бажанням штовхати мою білизну

Його голова на моєму плечі

Її дуже тендітні маленькі сідниці

Я рухаюся вперед, дезорієнтований, ламаючи мізки

Догляд за сімейним декором

Тож я пробираюся, стрибаючи в калюжах

Я культивую наукову невинність завтрашнього дня

Намалюю ціль, удосконалюю мій лук

Я хочу я хочу я хочу, щоб завжди було добре

Ті, хто мене стримуватиме

Під тим приводом, що бояться

Може добре судити мене

Але не чіпай мене більше

Я планую все розірвати

Не дуже вірячи в щастя

Щоб відчути смак життя

До моєї прекрасної вигадки

Тож заворушився звук у голові й кров

Тіло без мого обладунку і ясного серця

Я танцюю, рухаючись вперед з повними очима

Як канатоходець, перетинаю свій дріт

І якщо я впаду осінь осінь осінь осінь осінь осінь

Людей, яких я завоював, буде сотня, щоб розстелити простирадло шовку

І якщо я впаду осінь осінь осінь осінь осінь осінь

Або я буду сама, і мій справжній ангел подбає про мене