Isabella - Karel Gott

Každý ráno na dálku poslouchám za tratí

A když slyším lokálku, trhnu jen opratí

Patou jemně bodnu koně a on sám už dobře ví

Že se tady objeví Isabeella

Patou jemně bodnu koně a on sám už dobře ví

Že se tady objeví Isabeella

Každý ráno pobledlý odjíždím nazpátky

A pak doma pod jedlí pohlížím na řádky:

Čekej ráno, jedu k tobě, ať se ti dnes něco zdá

Zejtra se ti odevzdá Isabella

Čekej ráno, jedu k tobě, ať se ti dnes něco zdá

Zejtra se ti odevzdá Isabella

Každý ráno do dálky pohlížím za tratí

Dělám to už od války, zbytečně prozatím

Já i kůň však dobře víme, že vlak jednou zastaví

A že tvář mi nastaví Isabella

Já i kůň však dobře víme, že vlak jednou zastaví

A že tvář mi nastaví Isabella

A tak teď se na dálku omlouvám, pospíchám

Slyším totiž lokálku, napětím nedýchám

Dneska jede naposledy a pak ji prej vymění

A mně zejtra vožení Isabello

Dneska jede naposledy

A pak ji prej vymění

A mně zejtra vožení Isabeello

Щоранку я слухаю здалеку на відстані

І коли я чую такту, я просто смикаюся

Я ніжно колю коней і він уже добре знає

Ця Ізабіл з’явиться тут

Я ніжно колю коней і він уже добре знає

Ця Ізабіл з’явиться тут

Я повертаюся кожного блідого ранку

А потім вдома під ялинами дивлюся на рядки:

Зачекай вранці, я йду до тебе, щоб ти сьогодні щось придумав

Ізабеллу передадуть тобі завтра

Зачекай вранці, я йду до тебе, щоб ти сьогодні щось придумав

Ізабеллу передадуть тобі завтра

Щоранку я дивлюсь у далечінь за коліями

Я роблю це з війни, поки що без потреби

Проте ми з конем знаємо, що колись поїзд зупиниться

І ця Ізабелла встановить моє обличчя

Проте ми з конем знаємо, що колись поїзд зупиниться

І ця Ізабелла встановить моє обличчя

Тож тепер вибачте, я поспішаю

Я чую бар, я не дихаю

Сьогодні він востаннє йде, а потім замінює її

А я завтра повезу Ізабеллу

Сьогодні він їде востаннє

А потім він бажає її замінити

А я завтра одружуся з Ізабеллою