Ну и что ж? - Karel Gott

Если ты вдруг уйдешь,

Я скажу — Ну и что ж?

За тобой не побегу,

И с этим горем справиться смогу.

Ну и что ж — я опять

Скажу себе,

Пусть это черный день

В моей судьбе,

Пусть подо мной земля качается,

Спокойно я «прощай» скажу тебе.

Ну и что ж — я скажу себе опять?

Пусть не смогу печаль свою унять,

Не стану я, поверь, не стану я,

Ни звать назад тебя, ни догонять.

Ты куда?

— не спрошу,

Лишь рукой помашу,

Улыбнусь тебе светло,

Чтоб ты не знала, как мне тяжело.

Якщо ти раптом підеш,

Я скажу — Ну і що ж?

За тобою не втечу,

І з цим горем впоратися зможу.

Ну і що ж — я знову

Скажу собі

Нехай це чорний день

У моїй долі,

Нехай піді мною земля хитається,

Спокійно я «прощай» скажу тобі.

Ну і що ж — я скажу собі знову?

Нехай не зможу сум свій вгамувати,

Не стану я, повір, не стану я,

Ні звати назад тебе, ні наздоганяти.

Ти куди?

— не запитаю,

Лише рукою помахаю,

Посміхнуся тобі світло,

Щоб ти не знала, як мені важко.