Kopf hoch & Arsch in den Sattel - Jupiter Jones

Auf dem Weg und alles was ich seh'

Sind Leute die fragen wie lang und warum und

Wohin es geht

Oben auf und unter anderem

Das Gefühl, dass hier alles aus langen Gesichtern

Und Selbstmordgeschichten besteht

Klar hab ich Angst und klar weiß ich´s besser

Am Ende von Allem steht immer ein Stammtisch

Aus Liebe und Angst, Hass und Verzweiflung

Ich hab ihn selbst geseh’n

Und überlebt!

Zurück ins Licht, der Sonne entgegen!

Ist es kalt da wo du stehst

Dann fang' an dich zu bewegen

Halb so schlimm, damit lässt's sich leben

Vielleicht auch nicht, vielleicht auch gerade eben

Hab gesungen und ich hab geschrien

Hab gehasst und verflucht und das Weite gesucht

Um am Ende hier zu steh’n:

Den Kopf im Wind, den Arm um’s Glück gelegt

Die Beine am Boden und Tonnen Geduld

Weil’s immer zu früh ist zu geh’n

Klar hab ich Angst und klar weiß ich’s besser

Am Ende von Allem steht immer ein Stammtisch

Aus Liebe und Angst, Hass und Verzweiflung

Ich hab ihn selbst geseh’n

Und überlebt!

Zurück ins Licht, der Sonne entgegen!

Ist es kalt da wo du stehst

Dann fang' an dich zu bewegen

Halb so schlimm, damit lässt's sich leben

Vielleicht auch nicht, vielleicht auch gerade eben

Zurück ins Licht, der Sonne entgegen!

Ist es kalt da wo du stehst

Dann fang' an dich zu bewegen

Halb so schlimm, damit lässt's sich leben

Vielleicht auch nicht, vielleicht auch gerade eben

По дорозі і все, що бачу

Люди запитують, як довго і чому і

Куди йти

Вище і нижче інших

Відчуття, що тут все складається з довгих облич

І є суїцидальні історії

Звісно, ​​я боюся і, звичайно, знаю краще

Наприкінці всього завжди стоїть стіл завсідників

З любові і страху, ненависті і відчаю

Я сам його бачив

І вижив!

Назад до світла, до сонця!

Чи холодно там, де ти?

Потім починайте рухатися

Вдвічі так погано, з цим можна жити

Можливо, ні, можливо, просто зараз

Я співав і кричав

Я зненавидів, прокляв і втік

Щоб залишитися тут:

Голова на вітрі, обійми щастя

Ноги на землі і тонни терпіння

Бо йти завжди рано

Звісно, ​​я боюся і, звичайно, знаю краще

Наприкінці всього завжди стоїть стіл завсідників

З любові і страху, ненависті і відчаю

Я сам його бачив

І вижив!

Назад до світла, до сонця!

Чи холодно там, де ти?

Потім починайте рухатися

Вдвічі так погано, з цим можна жити

Можливо, ні, можливо, просто зараз

Назад до світла, до сонця!

Чи холодно там, де ти?

Потім починайте рухатися

Вдвічі так погано, з цим можна жити

Можливо, ні, можливо, просто зараз