Schwarz - Juliane Werding

Schwarz wie die Nacht der Nächte

Tod, der Erlösung brächte

Keiner kann hier noch etwas tun

Fallend aus finstren Träumen

Taumelnd in Zwischenräumen

Dabei will ich nur einfach ruhen

Schwarz hinter Spinnenweben

Geister mit Eigenleben

Wo kommst du her, wo willst du hin?

Ich brech die Zeit in Stücke

Steh auf der letzten Brücke

Und frag die Zukunft, wer ich bin

Von ungefähr, von ganz weit her, da kommt ein Licht

Ich weiß nicht mehr: Bin ich oder nicht

Ein kleiner Funke breitet sich ins weite Meer

Die Antwort ist so nah und doch so schwer

Schwarz wie die Meerestiefen

Stumm wie die Hieroglyphen

Die dort gemeißelt stehen in Stein

Wispernde Stimmen warnen

Vor Trug und Geheimgefahren

Vergiss, wer du bist, dann bist du mein

Von ungefähr, von ganz weit her, da kommt ein Licht

Ich weiß nicht mehr: Bin ich oder nicht

Oh Engel, komm zu mir, solang ich existier

Und lass mich nicht in der Hölle hier

Eine Gestalt ergreift mich, zieht mich auf den Grund

Er schenkt mir seinen Atem Mund zu Mund

Ich kann nichts sehen, kann nur tasten und berühren

Doch ich kann seine Fremdheit deutlich spüren

Schwarz wie die Rabenfedern

Ich tauche und darf nicht zögern

Jeder Versuch kostet Verstand

Niemand wird mich hier finden

Und mich aufs Neue binden

Ich geb mich auf, nimm meine Hand

Schwarz ist die Nacht der Nächte

Tod, der Erlösung brächte

Für mich bleibt hier nichts mehr zu tun

Fallend aus finstren Träumen

Gefangen in Zwischenräumen

Ich möchte nur für immer ruhen

Чорна, як ніч ночі

смерть, що приносить спасіння

Тут вже ніхто нічого не може зробити

Падіння з темних снів

Кутання між проміжками

Я просто хочу відпочити

Чорні за павутиною

привиди з власним життям

Звідки ти, куди хочеш піти?

Я розбиваю час на шматки

Встаньте на останній міст

І запитай майбутнє, хто я

Звідкись, здалеку, приходить світло

Я вже не знаю: я чи ні

Маленька іскорка розливається в широке море

Відповідь така близька і водночас така складна

Чорні, як морські глибини

Безмовні, як ієрогліфи

Висічені там стоять у камені

Шепіт голоси попереджають

Від обману і таємних небезпек

Забудь, хто ти, тоді ти мій

Звідкись, здалеку, приходить світло

Я вже не знаю: я чи ні

О ангел, прийди до мене, поки я є

І не залишай мене тут, у пеклі

Форма схоплює мене, тягне на дно

Він дає мені своє дихання рот в рот

Я нічого не бачу, я можу тільки відчувати і торкатися

Але я чітко відчуваю його дивність

Чорні, як пір’я ворони

Я пірнаю і не повинен вагатися

Кожна спроба коштує мізків

Тут мене ніхто не знайде

І зв’яжи мене знову

Я здаюся, беру за руку

Чорна ніч ночей

смерть, що приносить спасіння

Мені тут нема чого робити

Падіння з темних снів

Потрапив у розриви

Я просто хочу відпочити назавжди