Es wird Zeit - Juliane Werding

Sie ist nicht, wie die anderen sind

Ein Gesicht, dem man nicht entrinnt

Niemand bricht durch das Labyrinth ihrer Trauer

Was sie macht, passt den andern nie

Man verlacht und verspottet sie

Doch sie baut um sich irgendwie eine Mauer

Abends schließt sie sich heut allein

In ihrem dunklen Zimmer ein

Und zündet Weihrauchkerzen an

«Es wird Zeit!», ruft sie in die Nacht

Wie befreit von geheimer Macht

«Seid bereit!», ruft sie in das Nichts

«Es wird Zeit für die Zeit des Lichts»

Niemand war je bei ihr zu Haus

Sonderbar sieht ihr Zimmer aus

Schwarz in schwarz, dunkle Zeichen, goldene Schalen

Und sie liest in dem alten Buch

Pendel kreist über rotem Tuch

Sie durchsticht kleine Wachsfiguren mit Nadeln

Und dabei lächelt sie ganz leis

Als wüsste sie, was keiner weiß

Als wär sie kurz vor ihrem Ziel

«Es wird Zeit!», ruft sie in die Nacht

Wie befreit von geheimer Macht

«Seid bereit!», ruft sie in das Nichts

«Es wird Zeit für die Zeit des Lichts»

Wer zuletzt kam, der beginnt

Wer verloren hat, der gewinnt

Wer gehasst hat, der vergibt

Wer allein war, wird geliebt

«Es wird Zeit!», ruft sie in die Nacht

Wie befreit von geheimer Macht

«Seid bereit!», ruft sie in das Nichts

«Es wird Zeit für die Zeit des Lichts»

Вона не така, як інші

Обличчя, від якого неможливо втекти

Ніхто не проривається крізь лабіринт її горя

Те, що вона робить, ніколи не підходить іншим

Над ними сміються і знущаються

Але якось вона будує стіну навколо себе

Сьогодні ввечері закривається один

У її темну кімнату

І запаліть свічки пахощів

«Пора!» — кличе вона в ніч

Як звільнилися від таємної влади

«Будь готовий!» — кличе вона в порожнечу

«Настав час світла»

В її будинку ніколи нікого не було

Її кімната виглядає дивно

Чорний на чорному, темні плями, золоті раковини

І вона читає стару книгу

Маятник кружляє над червоною тканиною

Вона проколює голками маленькі воскові фігурки

І вона дуже ніжно посміхається

Ніби вона знає те, чого не знає ніхто

Наче вона була близько до своєї мети

«Пора!» — кличе вона в ніч

Як звільнилися від таємної влади

«Будь готовий!» — кличе вона в порожнечу

«Настав час світла»

Хто прийшов останнім, той починає

Хто програв, той виграє

Хто ненавидів, той прощає

Хто був один, того люблять

«Пора!» — кличе вона в ніч

Як звільнилися від таємної влади

«Будь готовий!» — кличе вона в порожнечу

«Настав час світла»