Maria, Ich Vergeb Dir - Juliane Werding

Sie kommt zu früh nach Haus, früher als geplant

Doch die Lichter sind aus

Sein Wagen vor der Tür, ihre Rollerblades im Flur

Doch die Lichter sind aus

Sie geht die Treppen hoch

Plötzlich hört sie Stimmen, die sie kennt

Und die trotzdem nicht so klingen wie sonst

Sie hat Angst, sie hat Angst

Maria, ich vergeb dir

Maria, ich vergeb dir

Du hast heute Nacht die Liebe umgebracht

Maria, ich vergeb dir

Maria, ich vergeb dir (ich vergeb dir)

Maria, ich vergeb dir (ich vergeb dir)

Du hast heute Nacht die Liebe umgebracht

Maria, ich vergeb dir

Leise öffnet sie die Tür im fahlen Schein der Nacht

Und die Lichter sind aus

Zerwühltes blondes Haar, Atem, nackte Haut

Und die Lichter sind aus

Dann steht sie in dem Zimmer, wo die beiden liegen

Ihre Tochter und ihr Freund, und sich lieben

Ihre Hand — das Gewehr — sein Gesicht

Und sie schießt, bis die Wut in ihr bricht

Und sie schießt, bis die Wut in ihr bricht

Und sie schießt, bis die Wut in ihr bricht

Maria, ich vergeb dir

Maria, ich vergeb dir

Du hast heute Nacht die Liebe umgebracht

Maria, ich vergeb dir

Maria, ich vergeb dir (ich vergeb dir)

Maria, ich vergeb dir (ich vergeb dir)

Du hast heute Nacht die Liebe umgebracht

Maria, ich vergeb dir

(Ich vergeb dir)

(Maria)

(Ich vergeb dir)

(Liebe umgebracht)

(Maria)

(Ich vergeb dir)

(Ich vergeb dir)

Вона приходить додому рано, раніше, ніж планувалося

Але світло вимкнено

Його машина надворі, її ролики в коридорі

Але світло вимкнено

Вона піднімається сходами

Раптом вона чує знайомі їй голоси

І вони все ще не звучать так, як раніше

Їй страшно, їй страшно

Марія, я тобі прощаю

Марія, я тобі прощаю

Ти вбив кохання сьогодні ввечері

Марія, я тобі прощаю

Марія, я прощаю тебе (я прощаю тебе)

Марія, я прощаю тебе (я прощаю тебе)

Ти вбив кохання сьогодні ввечері

Марія, я тобі прощаю

Вона тихо відчиняє двері в блідому сяйві ночі

І світло згасло

Безладне світле волосся, подих, гола шкіра

І світло згасло

Потім вона стає в кімнату, де лежать двоє

Її дочка і її хлопець, і люблять один одного

Її рука — пістолет — його обличчя

І вона стріляє, поки в ній не спалахне гнів

І вона стріляє, поки в ній не спалахне гнів

І вона стріляє, поки в ній не спалахне гнів

Марія, я тобі прощаю

Марія, я тобі прощаю

Ти вбив кохання сьогодні ввечері

Марія, я тобі прощаю

Марія, я прощаю тебе (я прощаю тебе)

Марія, я прощаю тебе (я прощаю тебе)

Ти вбив кохання сьогодні ввечері

Марія, я тобі прощаю

(я прощаю тебе)

(Марія)

(я прощаю тебе)

(кохання вбито)

(Марія)

(я прощаю тебе)

(я прощаю тебе)