Irgendwie Gut - Juliane Werding

Er steht vor mir, und er spricht mich an Irgendwie schön, irgendwie gut

Fast noch ein Kind und doch ein Mann

Ich konnte sehn, es kostet ihn Mut

Wir sind Fremde und doch so vertraut

Hand in Hand gehen wir nach Haus

Und er liegt in meinem Arm

Und seine Einfachheit hat mein Herz bewegt

Und mit kindlichem Vertrauen

Seine Verletzlichkeit in meine Hand gelegt

Voll Vertrauen

Was sonst schwer fällt, geht auf einmal leicht

Irgendwie schön, irgendwie gut

Ohne Scham und ohne Eitelkeit

Die Seele erspüren in Fleisch und Blut

Sanfte Hände, die behutsam sind

So wie Flügel in der Nacht

Und er liegt in meinem Arm

Und seine Einfachheit hat mein Herz bewegt

Und mit kindlichem Vertrauen

Seine Verletzlichkeit in meine Hand gelegt

Voll Vertrauen

Und ich lieg in seinem Arm

Und diese Einfachheit, die hat sein Herz berührt

Und wir haben keine Wahl

Weil das Gefühl in uns sein eignes Leben führt

Und ich lieg in seinem Arm

Und diese Einfachheit, die hat sein Herz berührt

Und wir haben keine Wahl

Weil das Gefühl in uns sein eignes Leben führt

Irgendwie gut, irgendwie schön

Він стоїть переді мною і говорить зі мною якось гарно, якось добре

Майже дитина і все ж чоловік

Я бачив, що для цього потрібна сміливість

Ми чужі, але такі знайомі

Ми йдемо додому рука об руку

І він у мене на руках

І його простота зворушила моє серце

І з дитячою довірою

Поклади його вразливість у мої руки

Повний довіри

Те, що інакше важко, раптом стає легким

Гарно, добре

Без сорому і без марнославства

Відчуй душу в плоті й крові

Ніжні руки, які лагідні

Як крила вночі

І він у мене на руках

І його простота зворушила моє серце

І з дитячою довірою

Поклади його вразливість у мої руки

Повний довіри

І я лежу в його обіймах

І ця простота зворушила його серце

І в нас немає вибору

Бо почуття в нас живе своїм життям

І я лежу в його обіймах

І ця простота зворушила його серце

І в нас немає вибору

Бо почуття в нас живе своїм життям

Якось добре, якось гарно