Déjà Vu - Juliane Werding

Fremd war das Dorf und verborgen die Straße zum Meer

Fremd war das Haus, doch ich fühle, ich war schon mal hier

Ein Mann sitzt auf den Stufen und sagt: «Du kommst zu früh»

Uhh — Déjà-vu

Er führt mich hinein, und er zündet die Nachtlichter an Ein Rauschen von früher umfängt mich und hält mich in Bann

Die Sonne ist verschwunden, so rot war sie noch nie

Uhh — Déjà-vu

Uhh — Déjà-vu

«Sag mir, fährt mein Schiff noch heut in das Land der Ewigkeit?

Wann, alter Mann, fängt meine letzte Reise an?

Heut oder nie?" — Déjà-vu

Ich seh meinen Wagen und mich und die Klippen so nah

Es reißt mich zurück, und ich spür noch die Todesgefahr

Mein Wagen in der Tiefe, sterben wollt ich nie

Uhh — Déjà-vu

Er sagt: «Dieses Schiff geht heut in das Land der Ewigkeit

Glaub’s oder nicht, doch da ist kein Platz für dich

Du kommst zu früh" — Déjà-vu

Ich lache und ich weine: «Alter Mann, merci!»

Uhh — Déjà-vu

Ich war zu früh — Déjà-vu

Ich bin zu früh — Déjà-vu

Село було дивне і дорога до моря була захована

Будинок був дивним, але я відчуваю, що був тут раніше

Чоловік сидить на сходах і каже: "Ти рано"

Гм — дежавю

Він веде мене всередину і запалює нічні вогні. Порив із раніше оточує мене і тримає мене зачарованим

Сонце зникло, ніколи не було таким червоним

Гм — дежавю

Гм — дежавю

«Скажи мені, чи пливе сьогодні мій корабель у країну вічності?

Коли, старий, починається моя остання подорож?

Сьогодні чи ніколи?» — Déjà vu

Я бачу свою машину, себе і скелі так близько

Це тягне мене назад, і я все ще відчуваю небезпеку смерті

Моя колісниця в глибині, я ніколи не хотів вмирати

Гм — дежавю

Він каже: «Сьогодні цей корабель прямує в країну вічності

Вірте чи ні, але вам не місце

Ти рано» — Déjà vu

Я сміюся і плачу: «Старий, merci!»

Гм — дежавю

Я прийшов рано — дежавю

Я рано — дежавю