Morocco - Judy Collins, Ollabelle

I dreamed that I saw you once down in Morocco

Your clothes were so old they were new

You spoke to the Bedouins in their own language

Of silver and crimson and blue

They said that your singing had altered their vision

And yet nothing really had changed

The dust from the desert rose up from your eyelids

You said you had conquered the chains

The white wind around us, as we stood there talking

Was blowing the stars from the sky

I said make all the beauty you did long ago

And the dervishes whirled while you cried

You said ‘Hold me against you, the weather is calling

My mind is the color of stone'

And I wrapped the green silk around your thin body

And knew you would never come home

The wind and the sun and the sky in your eyes

Was driving you mad I could see

And in any language I knew they were saying

The future was cutting us free

We walked in the desert, your hands were like velvet

You told me the reason you’d stayed

All of the women whose hearts had been broken

Stood naked and cool in the shade

The men in the village were called to their worship

Their colors had started to fade

The shelter of heaven had lifted forever

Their eyes turned the color of jade

The wind and the sun and the sky in your eyes

Was driving you mad I could see

And in any language I knew they were saying

The future was cutting us free

I left to fly back to the place I was sleeping

Where all of my dreams had been lost

I wrote your name down on the back of a postcard

And finally I counted the cost

The demons and devils, the saints and the angels

Had gathered to show me the view

And all of the tears that had come when I met you

Were shining and bright as the dew

The wind and the sun and the sky in your eyes

Was driving you mad I could see

And in any language I knew they were saying

The future was cutting us free.

Free, free, free, free.

Мені снилося, що я бачив вас одного разу в Марокко

Ваш одяг був таким старим, що був новим

Ви розмовляли з бедуїнами їхньою мовою

Срібного, малинового та блакитного

Вони сказали, що ваш спів змінив їхній зір

І все ж насправді нічого не змінилося

Пил із пустелі піднявся з твоїх повік

Ви сказали, що подолали кайдани

Білий вітер навколо нас, коли ми стояли там і розмовляли

Звівала зірки з неба

Я сказав, створюйте всю красу, яку ви робили давно

А дервіші кружляли, а ти плакала

Ви сказали: «Тримай мене проти себе, погода кличе».

Мій розум кольору каменю

І я обгорнула зеленим шовком твоє тонке тіло

І знав, що ти ніколи не прийдеш додому

Вітер, сонце і небо в твоїх очах

Я зводив тебе з розуму, бачу

І будь-якою мовою, яку я знав, вони говорили

Майбутнє звільняло нас

Ми гуляли по пустелі, твої руки були як оксамит

Ви сказали мені причину, чому залишилися

Усі жінки, чиї серця були розбиті

Стояв голий і прохолодний у тіні

Чоловіків у селі покликали на поклоніння

Їхні кольори почали тьмяніти

Небесний притулок піднявся назавжди

Їхні очі набули кольору нефриту

Вітер, сонце і небо в твоїх очах

Я зводив тебе з розуму, бачу

І будь-якою мовою, яку я знав, вони говорили

Майбутнє звільняло нас

Я пішов, щоб повернутись до місця, де спав

Де були втрачені всі мої мрії

Я записав твоє ім’я на звороті листівки

І нарешті я підрахував вартість

Демонів і дияволи, святих і ангелів

Зібралися, щоб показати мені вид

І всі сльози, які були, коли я зустрів тебе

Сяють і яскраві, як роса

Вітер, сонце і небо в твоїх очах

Я зводив тебе з розуму, бачу

І будь-якою мовою, яку я знав, вони говорили

Майбутнє звільняло нас.

Безкоштовно, безкоштовно, безкоштовно, безкоштовно.