Thin Blue Flame - Josh Ritter

I became a thin, blue flame

Polished on a mountain range

Over hills and fields, I flew

Wrapped up in a royal blue

I flew over Royal City last night

Bullfighter on the horns of a new moonlight

Caesar’s ghost, I saw the wartime tides

The prince of Denmark’s father still and quiet

The whole world was looking to get drowned

Trees were a fist shaking themselves at the clouds

I looked over curtains, oh, it’s then that I knew

That only a full house gonna make it through

I became a thin, blue wire

That held the world above the fire

So it was I saw behind

Heaven’s just a thin, blue line

If God’s up there, he’s in a cold, dark room

The heavenly host are just the cold, dark moons

He bent down and made the world in seven days

And ever since he’s been a-walking away

Mixing with nitrogen in lonely holes

Where neither seraphim or raindrops go

I see an old man wandering the halls alone

But only a full house gonna make a home

And I became a thin, blue stream

The smoke between asleep and dreams

And in that clear, blue undertow

Saw Royal City far below

Borders soft with refugees

Streets a-swimming with amputees

It’s a Bible or a bullet they put over your heart

It’s getting harder and harder to tell them apart

The days are nights and the nights are long

Beating hearts blossom into walking bombs

And those still looking in the clear, blue sky for a sign

Get missiles from so high they might as well be divine

And now the dogs are howling at your door

Singing about vengeance like it’s the joy of the lord

Bringing justice to the enemies, not the other way 'round

They’re guilty where killed and they’re killed where they’re found

If what’s loosed on earth will be loosed up on high

It’s a hell of a heaven we must go to when we die

Where even Laurel begs Hardy for vengeance, please

The fat man’s crying on his hands and his knees

Back in the peacetime, he caught roses on the stage

Now, he twists indecision, takes bourbon for rage

Lead pellets peppering aluminum

Halcyon, laudanum and opium

He sings kiss thee Hardy, this poisoned cup

His winding sheet is busy winding up

In darkness, he looks for the lights that have died

You need faith for the same reasons that it’s so hard to find

And this whole thing is headed for a terrible wreck

And like good tragedy, that’s what we expect

At night, I make plans for a city laid down

Like the hips of a girl on the spring-covered ground

Spirals and capitals and the twists of a script

Streets named for heroes that could almost exist

Fruit trees from Eden and the gardens that seem

To float like the smoke from a lithium dream

Cedar trees growing in the cool of the squares

Young women walking in the portals of prayer

The future glass buildings and the past an address

The weddings in pollen and the wine bottomless

And all wrongs forgotten and all vengeance made right

The suffering verbs put to sleep in the night

The future descending like a bright chandelier

The world just beginning and the guests in good cheer

In Royal City, I fell into a trance

Cause it’s hell to believe there ain’t a hell of a chance

I woke beneath a clear, blue sky

The sun a shout, the breeze a sigh

The old hometown and the streets I knew

Wrapped up in a royal blue

I heard my friends laughing out across the fields

Girls in the gloaming and the birds on the wheel

The raw smell of horses and the warm smell of hay

Cicadas electric in the heat of the day

A run of Three Sisters and the flush of the land

And the lake was a diamond in the valley’s hand

The straight of the highway and the scattered out hearts

They were coming together, they were pulling apart

And angels everywhere were in my midst

In the ones that I loved, in the ones that I kissed

I wondered what it was I’d been looking for above

Heaven’s so big, there ain’t no need to look up

So I stopped looking for royal cities in the air

Only a full house gonna have a prayer

Only a full house

Only a full house

Я стала тонким блакитним полум’ям

Відполірований на гірському хребті

Над пагорбами й полями я летів

Закутаний у королівський синій колір

Минулої ночі я літав над Роял Сіті

Тореадор на рогах нового місячного світла

Привид Цезаря, я бачив припливи війни

Батько принца Датії спокійний і тихий

Весь світ прагнув втонути

Дерева кулаком тряслися від хмар

Я подивився на штори, о, тоді я дізнав

Це вдасться лише аншлаг

Я стала тонким синім дротом

Це тримало світ над вогнем

Тож це я бачив позаду

Небеса — це лише тонка блакитна лінія

Якщо Бог там – він у холодній темній кімнаті

Небесне військо — це лише холодні темні місяці

Він нагнувся і створив світ за сім днів

І з тих пір, як він пішов геть

Змішування з азотом у самотніх норах

Куди не йдуть ні серафими, ні краплі дощу

Я бачу старого, який один блукає по залах

Але лише аншлаг може створити дім

І я стала тоненьким синім струмком

Дим між сном і мріями

І в цьому чистому блакитному підводі

Далеко внизу побачив Королівське місто

Кордони м'які з біженцями

Вулиці а-плавання з ампутантами

Це Біблія чи куля, яку вони насадили на ваше серце

Розрізняти їх стає все важче

Дні — ночі, а ночі — довгі

Серця, що б’ються, розквітають у ходячі бомби

І ті, хто все ще шукають у чистому блакитному небі знак

Отримайте ракети з такої висоти, що вони також можуть бути божественними

А тепер собаки виють біля ваших дверей

Співають про помсту, ніби це радість пана

Справедливість до ворогів, а не навпаки

Вони винні там, де вбиті, і вбиті там, де їх знайдуть

Якщо те, що втрачено на землі, буде втрачено на висоті

Це пекельний рай, куди ми повинні потрапити, коли помремо

Де навіть Лорел благає Харді про помсту, будь ласка

Товстун плаче на руках і на колінах

Ще в мирний час він ловив троянди на сцені

Тепер він вивертає нерішучість, сприймає бурбон за лють

Свинцеві пелети з перцем алюмінію

Халціон, лауданум і опіум

Він співає "Поцілуй тебе, Харді, ця отруєна чаша".

Його намотуваний лист зайнятий змотуванням

У темряві він шукає вогники, які згасли

Вам потрібна віра з тих самих причин, які так важко віднайти

І все це веде до жахливої ​​аварії

І як хороша трагедія, це те, чого ми очікуємо

Вночі я будую плани на місто

Як стегна дівчини на вкритій весною землі

Спіралі, великі літери та повороти сценарій

Вулиці названі на честь героїв, які майже могли існувати

Фруктові дерева з Едему та сади, які здаються

Плитати, як дим із літієвої мрії

Кедрові дерева, що ростуть у прохолоді на площах

Молоді жінки, що ходять у воротах молитви

Майбутні скляні будівлі та минулі адреса

Весілля в пилюку й бездонному вині

І всі кривди забуті, а помста виправлена

Страждальні дієслова, які кладуть спати вночі

Майбутнє спускається, як яскрава люстра

Світ тільки починається, а гості бадьорі

У Роял Сіті я впав у транс

Тому що це пекло вірити, що немає пекельної шансу

Я прокинувся під ясним блакитним небом

Сонце кричить, вітер — зітхання

Старе рідне місто та вулиці, які я знав

Закутаний у королівський синій колір

Я чув, як мої друзі сміються на полях

Дівчата в темряві й птахи на колесі

Сирий запах коней і теплий запах сіна

Цикади електричні в спеку

Пробіг Трьох сестер і змив землі

А озеро було діамантом у долині в руці

Прямо з шосе і розсіяні серця

Вони збиралися разом, вони розходилися

І ангели скрізь були посеред мене

У тих, які я любив, у тих, які я цілував

Мені було цікаво, що я шукав вище

Небо таке велике, що не потрібно дивитися вгору

Тож я перестав шукати королівські міста у повітрі

Лише повний будинок матиме молитву

Тільки аншлаг

Тільки аншлаг