J'ai Deux Amours — 1936 - Josephine Baker

On dit qu’au delà des mers

Là-bas sous le ciel clair

Il existe une cité

Au séjour enchanté

Et sous les grands arbres noirs

Chaque soir

Vers elle s’en va tout mon espoir

J’ai deux amours

Mon pays et Paris

Par eux toujours

Mon cœur est ravi

Ma savane est belle

Mais à quoi bon le nier

Ce qui m’ensorcelle

C’est Paris, Paris tout entier

Le voir un jour

C’est mon rêve joli

J’ai deux amours

Mon pays et Paris

Quand sur la rive parfois

Au lointain j’aperçois

Un paquebot qui s’en va

Vers lui je tends les bras

Et le cœur battant d'émoi

A mi-voix

Doucement je dis «emporte-moi!»

J’ai deux amours…

Кажуть, що за морями

Там під чистим небом

Є місто

На зачарованому перебування

І під великими чорними деревами

Щоночі

На неї йде вся моя надія

У мене є два кохання

Моя країна і Париж

По них завжди

Моє серце в захваті

Моя саванна прекрасна

Але який сенс це заперечувати

Що мене заворожує

Це Париж, весь Париж

Побачиш його колись

Це моя гарна мрія

У мене є два кохання

Моя країна і Париж

Буваючи іноді на березі

Вдалині бачу

Відлітаючий лайнер

До нього я простягаю руки

І серце б’ється від хвилювання

На півголосу

Я тихо кажу: «Забери мене!»

У мене є два кохання…