The Jeweller - John Cale

Very slowly he sipped his tea, not shifting his glance from the thick double

spaced printing he read with his jeweller’s eye

Engrossed in his corner, he passed onto the other inhabitants of the room a

scrawled insularity of time and space

For both passed him by with the speed of light, not unlike the flow of

substance, however varied, into that lysergic entity known as the black hole

He was hardly ugly for his time, and conversation was certainly not lost on him

Drastic measures were called for, and as in antiquity the lonely man was

blessed with wisdom to the point of desperation

But there in his corner, developing around him like a sun, was a climate of

such rare beauty that sight and sound could no longer be considered sufficient

food for the senses

And he had begun to notice, as his hearing failed, that mind and matter were in

no way connected to one other, as if in fact the one could not propose and

prove its erotic existence in terms of the other

«What does this word mean?»

he enquired of the solemn waiter hopefully

«Nothing for desert sir», came the reply, «perhaps a cocktail, demitasse or a

herbal essence, it helps the breathing you know sometimes».

«The bill,

if you don’t mind», quickly he shot back

And as the patter of the feet faded in the room, for he barely heard them now,

his eye slowly began to close, and by the time he emerged on the sunny street

he was forced to rely entirely on the other eye for help, but happily it

continued its many functions, blinking gently for lubrication, and registering

images

It was rush hour, in Hawaii only 10am

So, turning into his street, he stopped at the drug store and bought an eye

patch that soon covered the reluctant eye

Climbing the stairs he pondered what to do next, he would call a doctor and

have tests made, eat nourishing food and if necessary consent to surgery,

the last resort of the gambling man

And at 1am he awoke from a dream and after fumbling his way in the obolescent

light of his room he peered into the rusty veins of his mirror and lifted away

the patch

What he saw astonished him.

Where once was tremulous tissue and membrane was

now a follicle and perfectly formed vagina with vulva, overgrown and mysterious,

unrevealing and still to the untrained eye

But in the deep dark recesses of that sticky occlusion lay the unclosing

watchful eye of disgust in its closing moments, lunging forward and hungry for

the cold light of days

Він дуже повільно сьорбнув чай, не зводячи погляду з товстого двійника

друк, який він читав оком свого ювеліра

Заглибившись у свій кут, він перейшов до інших мешканців кімнати a

нацарапана острівність часу та простору

Бо обидва пройшли повз нього зі швидкістю світла, схожою на потік

субстанції, якою б різноманітною вона не була, в цю лізергічну сутність, відому як чорна діра

Він навряд чи був потворним для свого часу, і розмова, безперечно, не була втрачена

Вимагалися рішучі заходи, і як у давнину був самотній чоловік

наділений мудрістю аж до відчаю

Але там, у його кутку, розвиваючись навколо нього, як сонце, був клімат

настільки рідкісна краса, що зір і звук більше не можна вважати достатніми

їжа для почуттів

І він почав помічати, оскільки його слух втратив, що розум і матерія були в ньому

жодним чином не пов’язані один з одним, ніби насправді один не міг запропонувати і

довести його еротичне існування з точки зору іншого

"Що це означає слово?"

— з надією запитав він у урочистого офіціанта

«Нічого за пустелю, сер», – прийшла відповідь, «можливо, коктейль, демітас чи

трав’яна есенція, вона допомагає диханню, яке ви іноді знаєте».

"Рахунок,

якщо ви не заперечуєте», він швидко вистрілив у відповідь

І коли стукіт ніг затих у кімнаті, бо він тепер ледве чув їх,

його око почав повільно закриватися, і коли вийшов на сонячну вулицю

він був вимушений повністю покладатися на друге око за допомогою, але це на щастя

продовжував виконувати свої численні функції, м’яко моргаючи для змащення та реєстрації

зображення

Це була година пік, на Гаваях лише 10 ранку

Тож, повернувши на свою вулицю, він зупинився в аптеці й купив око

пластир, який незабаром закрив неохоче око

Піднявшись по сходах, він обмірковував, що робити далі, викликав лікаря і

здати аналізи, їсти поживну їжу та, якщо потрібно, згоду на операцію,

останній засіб для азартних ігор

А в 1 годину ночі прокинувся від сну та після того, як пробрався в оболесценті

у світлі свої кімнати, він зазирнув у іржаві жили свого дзеркала й піднявся

патч

Те, що він побачив, його вразило.

Там, де колись тремтіла тканина і була мембрана

тепер фолікул і ідеально сформована піхва з вульвою, заросла та загадкова,

невиразний і досі для ненавченого ока

Але в глибоких темних заглибленнях цієї липкої оклюзії лежало відкриття

пильне око огиди в її останні моменти, рвучись вперед і жадаючи

холодне світло днів