Borrowed Wings - Jim White

That night we drank wine from the crazy well.

Shot a shotgun out the window of our automobile.

We was young, we was wild

and we sure had our fun.

Until the sheriff caught

up with us and we tried to run.

Now we return to Earth on borrowed wings

lifted from the shoulders of sweet dreaming angels.

Now the world beyond the world we never will reach, 'cause you can’t

get to heaven on no… borrowed wings.

Now Lucinda here

she once ran a fine beauty parlor, 'til her boyfriend got twenty

years for robbing them liquor stores.

She took some pills

in a motel room a mile from his prison cell.

Then she sank like

a stone to the blue bottom of the swimming pool.

Now she returns to Earth on borrowed wings lifted from the shoulders of sweet dreaming angels.

Now the world beyond the world she never will reach,

'cause you can’t get to heaven on no… borrowed

wings.

Between a rock called heaven and a hard place called home,

we wander the shadows so restless and lonesome.

For in the fallow field where what’s reaped is what’s sewn there

lies a road to ruin and it’s paved with our tombstones.

So if you catch my reflection in a sheet of summer rain, pray tell

do remain silent for fear you’ll awaken them beautiful owners

of the wings that we bear for fear they’ll reclaim them and

send us back there.

For we return to Earth on borrowed wings

lifted from the shoulders of sweet dreaming angels.

Now the

world beyond the world we never will reach, 'cause you can’t

get to heaven on no… no borrowed wings.

Того вечора ми пили вино з божевільного колодязя.

Вистрілив із рушниці з вікна нашого автомобіля.

Ми були молоді, ми були дикі

і ми напевно розважилися.

Поки шериф не спіймав

з нами і ми намагалися втекти.

Тепер ми повернемося на Землю на позичених крилах

знято з плечей солодких сновидінь ангелів.

Тепер світ за межами світу, якого ми ніколи не досягнемо, тому що ви не можете

потрапити в рай на не... позичених крилах.

Тепер тут Люсінда

Колись вона керувала прекрасним салоном краси, поки її хлопець не досяг двадцяти

років за пограбування алкогольних магазинів.

Вона прийняла кілька таблеток

у номері мотелю за милю від його тюремної камери.

Потім вона опустилася як

камінь на синє дно басейну.

Тепер вона повертається на Землю на позичених крилах, піднятих з плечей солодких сновидінь ангелів.

Тепер світу за межами світу вона ніколи не досягне,

тому що ви не можете потрапити в рай на не... позиченому

крила.

Між скелею, що називається небом, і твердим місцем, званим домом,

ми блукаємо тінями такі неспокійні й самотні.

Бо на перелогу, де пожинають те, що там зашито

лежить дорога на руїну, і вона вимощена нашими надгробками.

Тож якщо ви зловите моє відображення в аркуші літнього дощу, будь ласка, скажіть

мовчіть, боячись, що ви розбудите їх прекрасними власниками

крил, які ми несемо, боячись, що вони їх повернуть і

відправте нас туди.

Бо ми повернемося на Землю на позичених крилах

знято з плечей солодких сновидінь ангелів.

Тепер

світ за межами світу, якого ми ніколи не досягнемо, тому що ви не можете

потрапити в рай на ні… без позичених крил.