La frontière - Jil Caplan

Où est-ce qu’on passe nos vies?

Comment se trainent nos jours?

Qui veut savoir la vérité

Quand l’bruit des mensonges est si doux?

On est libre mais on n’le sent pas

On est riche mais on n’le sait pas

Qui pour entendre la vérité?

Le goût d’la vengeance couvre tout

Quand est-ce qu’on passe la frontière?

Est-ce qu’on se réveille différent?

Quand on l’a passée la frontière

Plus rien n’est jamais comme avant

Les fleurs qui poussent dans la boue sont

Nos souffrances transformées en dons

On rejoint ceux d’l’autre côté d’la frontière

Nos exigences font des manières

Le plus facile c’est c’qu’on préfère

Qui pour savoir la vérité

Quand le bruit de nos cris rend fou?

Dans l’trésor enfoui des années

Simple comme un gant retourné

Elle te surprend, la vérité

Tant elle était si près de nous

Quand est-ce qu’on passe la frontière?

Est-ce qu’on se réveille différent?

Quand on l’a passée la frontière

Plus rien n’est jamais comme avant

Les fleurs qui poussent dans la boue sont

Nos souffrances transformées en dons

On rejoint ceux d’l’autre côté d’la frontière

Maint’nant je voyage en terre calme

La profondeur de ses yeux désarme

La transparence et la candeur

Sa douceur et puis sa chaleur

Maint’nant je voyage sans drame

La profondeur de ses mots réclame

De laisser parler tout son coeur, de laisser parler tout son coeur

Quand est-ce qu’on passe la frontière?

Quand est-ce qu’on passe la frontière?

Де ми проводимо своє життя?

Як проходять ці дні?

хто хоче знати правду

Коли звук брехні такий милий?

Ми вільні, але не відчуваємо цього

Ми багаті, але не знаємо цього

Кому почути правду?

Смак помсти охоплює все

Коли ми перетинаємо кордон?

Ми прокидаємося по-різному?

Коли ми перетнули кордон

Ніщо ніколи не буває однаковим

Квіти, що ростуть у багнюці, є

Наші страждання перетворилися на подарунки

Ми приєднуємося до тих, хто знаходиться по той бік кордону

Наші вимоги створюють шляхи

Найпростіше те, що ми віддаємо перевагу

Кому знати правду

Коли звук наших криків зводить тебе з розуму?

У закопаному скарбі літ

Простий, як перевернута рукавичка

Вона вас дивує, правда

Вона була так близько до нас

Коли ми перетинаємо кордон?

Ми прокидаємося по-різному?

Коли ми перетнули кордон

Ніщо ніколи не буває однаковим

Квіти, що ростуть у багнюці, є

Наші страждання перетворилися на подарунки

Ми приєднуємося до тих, хто знаходиться по той бік кордону

Тепер я подорожую спокійною країною

Глибина його очей обеззброює

Прозорість і відвертість

Його м'якість, а потім його тепло

Тепер я подорожую без драми

Глибина його слів вимагає

Говорити всім серцем, говорити всім серцем

Коли ми перетинаємо кордон?

Коли ми перетинаємо кордон?