Finalement - Jil Caplan

Finalement

Quand les remous, les tourments

Les gesticulations lasses

De tous les gens qui passent

S’arrêtent pour un moment

Et qu’on sent, juste un instant

Le froid caresser le temps

Finalement

Quand les disputes et les cris

Et les démonstrations basses

De nos rancoeurs à la casses

S’arrêtent pour un moment

Et qu’affleure, juste un instant

À la surface du temps

Le fond de nos sentiments

Qu’est ce qu’on cherche

Qu’est ce qu’on cherche de plus

Que cette minute absolue

Où, sur tes avant bras nus

Je dépose un baiser

Et j’inscris à jamais

Comme je t’ai aimé

Finalement

Quand les apres midi seule

La seule personne qu’on voudrait sentir là, sentir près

Reviendra sans doute jamais

Et qu’on repense à avant

À tous ces bons moments

Perdus en un instant

Qu’est ce qu’on cherche

Qu’est ce qu’on cherche de plus

Que cette minute absolue

Où de tes cuisses nues je fais un oreiller

Et j'écris à jamais

Jamais je ne te laisserais

Jamais je ne te laisserais

Finalement

Quand on calcule nos vies

Et qu’on en réclame un prix

Et que le reve est fini

Qu’on se retourne un instant

Et qu’on recolte l’avant

Des comptes et des réglements

Finalement

Qu’est ce qu’on cherche

Qu’est ce qu’on cherche de plus

Que cette minute absolue

Où sur tes avant bras nus

Je dépose un baiser

Et j’inscris à jamais

Comme je t’ai aimé

Comme je t’ai aimé…

(Merci à Pierre pour cettes paroles)

Зрештою

Коли смута, то муки

Втомлені жести

З усіх людей, що проходили повз

зупинись на мить

І ми відчуваємо, лише на мить

Пора холодних ласк

Зрештою

Коли сварка і крик

І низькі демонстрації

Від наших образ на сміттєзвалище

зупинись на мить

І промитися, лише на мить

На поверхні часу

Дно наших почуттів

Що ми шукаємо

Що ще ми шукаємо

Ось ця абсолютна хвилина

Де, на твоїх голих передпліччях

Я кидаю поцілунок

І я пишу вічно

Як я тебе любив

Зрештою

Коли півдня на самоті

Єдина людина, яку ми хотіли б відчувати там, відчувати себе поруч

Мабуть, ніколи не повернеться

І ми згадуємо минуле

У всі ті добрі часи

Вмить загубився

Що ми шукаємо

Що ще ми шукаємо

Ось ця абсолютна хвилина

Де з твоїх голих стегон я роблю подушку

І я пишу вічно

Я б ніколи не залишив тебе

Я б ніколи не залишив тебе

Зрештою

Коли ми розраховуємо своє життя

І ми претендуємо на ціну

І сон закінчився

Повернемося на мить

А ми пожнем фронт

Рахунки та розрахунки

Зрештою

Що ми шукаємо

Що ще ми шукаємо

Ось ця абсолютна хвилина

Де на твоїх голих передпліччях

Я кидаю поцілунок

І я пишу вічно

Як я тебе любив

Як я тебе любив...

(Дякую Петру за ці слова)