Wierzyłem Tak - Jeden Osiem L

Kiedyś zapomniał o nas Bóg-niedopatrzenie

Minął rok minął tak

Dziś już nic nie zmienię

Kiedyś Ty kiedyś ja

Jedna całość, jeden świat

W jeden oddech cisza zamieniała nasze dwa

Nagle czas zatrzymał się by los mógł nam ukraść

Wieczność przyrzeczoną nie było jutra

Umarły plany, wszystko to co było piękne

Umarła miłość w jednej chwili niepojęte

Zniknęło szczęście, a może nigdy go nie było

Być może mnie i Ciebie nigdy nic nie łączyło

Nie wiem nie ważne dziś już nie pamiętam

Albo udaje tylko twardy chłopak co nie pęka

I nowym dźwiękiem, wersem to oddalam

Znów robię swoje

Przeszłość zagłuszam lekiem hałas

Z dala od wspomnień

To recepta by zapomnieć

Czas raz na zawsze zdusił między nami płomień

Wierzyłem tak, wierzyłem, że znalazłem szczęście

Lecz tylko w snach tuliłem Cię w nich nasze miejsce

Na zawsze już obudzę się nie zasnę więcej

Nigdy wiem nie zdarzyła się miłość nam

W tamtych oczach widziałem smutek, anielski spokój

Głucha cisza wokół mnie i tylko ona pusty pokój

Tylko ona, setki rozsypanych zdjęć

Dwie postacie, miłość tylko to liczyło się

Wtedy wierzyła bardzo, myślała to jest napisane

Obłędna miłość jak sen na jawie

Przyszłość, która pozostała planem

Zły podmuch losu zniszczył wszystko rozsypane

Uciekły gdzieś, nie wróci już nigdy

Pamięta jak odchodzi, wszystkie marzenia prysły

Modliła się by to był tylko sen

Gdy otworzy oczy wszystko ułoży się

Lecz los nie miał ich w swoich planach

Setki zdjęć wokół niej, ona pozostała sama

Pozostały marzenia, tysiące wspomnień

Cudowne chwile, o których dziś musi zapomnieć

Czas mnie zmienił wiara w miłość mi obrzydła

Sam na ziemi przykre, ale muszę przyznać

Czas mnie zmienił w jednej chwili podciął skrzydła

Kradnąc jutro przekuł serce niczym igła

Wiem, rozumiem, kocham proszę dumnie

Wracaj, tęsknię, żyć bez Ciebie już nie umiem

Ty na zawsze dobrze wiesz przecież znasz mnie

Nic nie ważne, bo w ramionach Twoich zasnę

Zgasło wszystko, blady świt odebrał przyszłość

Jednym ruchem fikcję zmienił w rzeczywistość

Zabrał wszystko z naszych marzeń nic nie wyszło

Bez pamięci na tym świecie żyć mi przyszło

Lepiej tak na żadną już tak nie popatrzę

Dobrze wiem raz obudzony już nie zasnę

Tylko sen w nim pozostaniesz już na zawszę

Pierwszy dzień dzisiaj na nowo wszystko zacznę

Боже нагляд забув про нас колись

Минув рік, так минув

Сьогодні я нічого не зміню

Колись ти був мною

Одне ціле, один світ

Тиша перетворила наших двох на один подих

Раптом час зупинився, щоб доля вкрасла нас

Не було завтра для обіцяної вічності

Плани мертві, все було прекрасне

Любов померла миттєво незбагненною

Щастя пропало, а може, його й не було

Можливо, ми з вами ніколи не мали нічого спільного

Не знаю, байдуже, сьогодні не пам’ятаю

Або це тільки міцний хлопчик, який не ламається

І з новим звуком, з куплетом я його відкидаю

Я знову роблю свою роботу

Я використовую ліки, щоб приховати шум у минулому

Подалі від спогадів

Це рецепт, який потрібно забути

Час погасив полум’я між нами раз і назавжди

Я так вірив, вірив, що знайшов щастя

Але тільки уві сні я тримав тебе на нашому місці

Я прокинуся назавжди, ніколи більше не засну

Я ніколи не знаю, що з нами коли-небудь траплялося кохання

В тих очах я побачив смуток, ангельський спокій

Навколо мене глуха тиша і лише вона порожня кімната

Тільки вона, сотні розкиданих фото

Два персонажа, лише любов має значення

Тоді вона дуже вірила, думала, що так написано

Шалена любов, як мрія

Майбутнє, яке залишилося планом

Поганий вибух долі знищив усе розкидане

Втік кудись, ніколи не повернеться

Він пам’ятає, як пішов, усі мрії пропали

Вона молилася, щоб це був лише сон

Коли вона відкриє очі, все буде добре

Але доля не мала їх у своїх планах

Сотні фотографій навколо неї, вона залишилася одна

Залишилися мрії, тисячі спогадів

Чудові моменти, які сьогодні потрібно забути

Час змінив мене, моя віра в кохання огидна

Поодинці погано на землі, але мушу визнати

Час змінив мене в одну мить, він підрізав крила

Вкравши завтра, він проткнув серце, як голка

Я знаю, я розумію, я люблю, будь ласка, гордо

Повернись, я сумую за тобою, я більше не можу без тебе

Ти знаєш мене назавжди, ти знаєш мене

Нічого не має значення, бо в твоїх обіймах я засну

Все згасло, бліда зоря забрала майбутнє

Одним рухом він перетворив вигадку в реальність

Він забрав усі наші мрії, і нічого не вийшло

Мені довелося жити в цьому світі без пам’яті

Краще я ні на кого з них так не дивлюся

Я добре знаю, що, прокинувшись, я більше не засну

Тільки мрія в ньому залишиться назавжди

Сьогодні перший день, я почну все спочатку