Być kimś więcej - Jeden Osiem L

1) Tylko ja i lustro, reszta jest złudzeniem

Twarz ta sama co dzień inne otoczenie

Cel jest jeden nigdy go nie zmienię

Patrzeć w oczy, godzić się z własnym sumieniem

Tylko ja i lustro, cisza jest natchnieniem

Kapie z kranu wolno moje przeznaczenie

Chwytam krople w żywe słowa je zamienie

Sam na sam ze sobą krótkie wyjaśnienie

Jedni widzą świat w korolach malowanych królów

Ja mam serca rytm ten co uchroni mnie od bólu

Tamci mają mur zeby oddzielić się od reszty

Ja chce skruszyć swój, na drobne części go rozpieprzyć

Silny jak nigdy, dotąd patrze w odbicie

Głodny jak nigdy, dotąd pozeram życie

Każdą minute zanim w popiół czas nie zmieni

Każdą sekunde zapamiętać i docenić

Ref. Są Ci co myśleli 'jestem kimś więcej'

Autorzy wlasnych błędów i nieszczęść

Waźniejsi zawsze, głusi na świat chocby krzyczał

Stoją teraz bladzi pogubili swe odbicia

Są Ci co myśleli 'jestem kimś więcej'

Autorzy wlasnych błędów i nieszczęść

Waźniejsi zawsze, głusi na świat chocby krzyczał

Stoją teraz bladzi razem z nimi stoi cisza

2) Są Ci co myśleli 'jestem kimś więcej'

Autorzy własnych błędów idole własnych westchnień

Niezmiernie próżni, grali w gre potem odpadli

Kusili los by na finał ten z nich zadrwił

Nie chce być jednym z nich, patrze w odbicie

Spowiedź przed samym sobą, tu na tym bicie

Koniec, początek drogi nazywanej życie

Tafla szkła opisana długopisem

Mam prawo śnić, prawo by sny swoje spełniać

Swą drogą iść niewydeptanym szlakiem pełzać

Prawo przegrywać, potem zwyciężać

Każdy następny dzień wiarą wypełniać

Nie chce zbyt wiele posiadanie nie jest celem

Cel to spełnienie i nie łącze go z portfelem

Pozostać sobą tu za wszelką cenę

W milionach ludzkich głów ukryć wspomnienie

Ref. Są Ci co myśleli 'jestem kimś więcej'

Autorzy wlasnych błędów i nieszczęść

Waźniejsi zawsze, głusi na świat chocby krzyczał

Stoją teraz bladzi pogubili swe odbicia

Są Ci co myśleli 'jestem kimś więcej'

Autorzy wlasnych błędów i nieszczęść

Waźniejsi zawsze, głusi na świat chocby krzyczał

Stoją teraz bladzi razem z nimi stoi cisza

1) Тільки я і дзеркало, решта - ілюзія

Обличчя таке ж, як і інші оточення

Є лише одна мета, я її ніколи не зміню

Подивіться в очі, змиріться з власною совістю

Тільки я і дзеркало, тиша - це натхнення

З крана повільно капає моя доля

Я ловлю краплі на живі слова і перетворюю їх

Наодинці з собою коротке пояснення

Деякі бачать світ у кутках намальованих королів

У мене є серцебиття, яке врятує мене від болю

У них є стіна, щоб відокремити себе від інших

Я хочу розбити свій, підірвати його на дрібні частини

Сильний, як завжди, він дивиться на своє відображення досі

Голодний, як ніколи, поки що життя привітаю

Кожну хвилину, поки час не перетвориться на попіл

Пам'ятайте і цінуйте кожну секунду

Посилання. Є ті, хто думав: «Я більше, ніж це»

Автори власних помилок і нещасть

Завжди важливіший, глухий до світу, навіть якщо він кричав

Вони стоять тепер, бліді, втратили відображення

Є ті, хто думав: «Я більше, ніж це»

Автори власних помилок і нещасть

Завжди важливіший, глухий до світу, навіть якщо він кричав

Вони стоять тепер бліді, з ними мовчання

2) Є ті, хто думав: «Я більше, ніж це»

Автори власних помилок, кумири власних зітхань

Вкрай марно, вони грали в гру, а потім вилетіли

Вони спокушали долю, щоб змусити цього з них посміхнутися в кінці

Я не хочу бути одним із них, дивлюся на відображення

Сповідь собі, ось при цьому побитті

Кінець, початок дороги під назвою життя

Скляна панель нанесена ручкою

Я маю право мріяти, право здійснювати свої мрії

На своєму шляху слідуйте грунтовою стежкою

Право програти, а потім виграти

Наповнюйте кожен наступний день вірою

Я не хочу занадто багато, володіння не є метою

Мета – виконання, а не гаманець

Залишайтеся тут будь-якою ціною

Сховайте спогади в мільйонах людських голів

Посилання. Є ті, хто думав: «Я більше, ніж це»

Автори власних помилок і нещасть

Завжди важливіший, глухий до світу, навіть якщо він кричав

Вони стоять тепер, бліді, втратили відображення

Є ті, хто думав: «Я більше, ніж це»

Автори власних помилок і нещасть

Завжди важливіший, глухий до світу, навіть якщо він кричав

Вони стоять тепер бліді, з ними мовчання