Clopin-clopant - Jean Sablon

Je suis né avec des yeux d’ange

Et des fossettes au creux des joues

J’ai perdu mes joues et mes langes

Et j’ai cassé tous mes joujoux

Je m’suis regardé dans une glace

Et j’ai vu que j’avais rêvé

Je m’suis dit: faudra bien qu' j’m’y fasse

Tout finira par arriver

Et je m’en vais clopin-clopant

Dans le soleil et dans le vent

De temps en temps le coeur chancelle

Y’a des souv’nirs qui s’amoncellent

Et je m’en vais clopin-clopant

En promenant mon coeur d’enfant

Comme s’envole une hirondelle

La vie s’enfuit à tire-d'aile

Et ça fait mal aux coeurs d’enfants

Qui s’en vont seuls, clopin-clopant

Tout l’bonheur qu’on a vu naître

Tes lèvres douces, parfum de miel

Nos deux fronts contre la fenêtre

Nos regards perdus dans le ciel

Le train noir hurlant dans la gare

Le monstrueux désert des rues

Tes mots d’adieu, tes mots bizarres

Depuis 10 mois, tu n'écris plus…

Et je m’en vais clopin-clopant

Dans le soleil et dans le vent

De temps en temps le coeur chancelle

Y’a des souv’nirs qui s’amoncellent

Et je m’en vais clopin-clopant

En promenant mon coeur d’enfant

Comme s’envole une hirondelle

La vie s’enfuit à tire-d'aile

Et ça fait mal aux coeurs d’enfants

Qui s’en vont seuls, clopin-clopant

Я народився з очима ангела

І ямочки у западині щік

Я втратив щоки та памперси

І я зламав усі свої іграшки

Я подивився на себе в дзеркало

І я побачив, що мені приснилося

Я сказав собі: мені доведеться звикати

Усе зрештою станеться

А я ковзаю геть

На сонці й на вітрі

Час від часу серце завмирає

Накопичуються спогади

А я ковзаю геть

Гуляю моє дитяче серце

Як ластівка відлітає

Життя відлітає

І це ранить дитячі серця

Хто відходить один, куляючи

Усе щастя, яке ми побачили, народилося

Твої солодкі губи, медовий аромат

Наші два чола до вікна

Наші очі загубилися в небі

Чорний поїзд кричить на станції

Жахлива пустеля вулиць

Твої напутні слова, твої дивні слова

Минуло 10 місяців, як ти написав...

А я ковзаю геть

На сонці й на вітрі

Час від часу серце завмирає

Накопичуються спогади

А я ковзаю геть

Гуляю моє дитяче серце

Як ластівка відлітає

Життя відлітає

І це ранить дитячі серця

Хто відходить один, куляючи