Plus rien, je n'ai plus rien qu'un chien - Jean Sablon

Sur le boul’vard de La Villette

Deux femmes travaillaient pour moi

Mais elles sont malades pour trois mois.

Une vieille dame à galette

Avait pour moi le grand béguin

Hmm, elle est morte ce matin.

Et dans un cercle à la roulette

J’ai tout perdu, tout, tout, tout, tout,

Mais alors tout — tout, tout, d’un seul coup !

Plus rien

Je n’ai plus rien qu’un chien

Plus rien

Qu’un chien qui m’aime bien

Il comprend tout

Il m’suit partout

Il aboie

Dès qu’il me voit

Il saute sur moi

Pour montrer sa joie

Brave chien

Qui n’me d’mande jamais rien

Un os

Il est à la noce

On est heureux

Sans rien tous les deux

Plus rien

J’n’ai plus rien qu’mon chien !

J’ai voulu voir la grande Estelle

Qui fut toujours une copine

Mais elle, elle est en Argentine

Dans un claque rue d’la Chapelle

Le patron me doit cinq cents francs

Mais alors lui, il vient d’perdre ses parents.

Y avait aussi Julot d’Grenelle

Auquel je pouvais emprunter

Mais lui, il est à la Santé.

Plus rien

Je n’ai plus rien qu’un chien

Un chien

Dont on n’m’offre rien

J’ai mis au clou

Tous mes bijoux,

Ma pendule,

Mon vieux chapeau,

L’porte-manteaux

Du vestibule,

Plus rien

Qu’un smoking très ancien

Quel pauv' vieux !

Il est bien miteux !

Miteux, mité,

Qui voudra l’acheter?

Plus rien

J’n’ai plus rien qu’mon chien !

Que mon chien.

На бульварі Ла Вілет

У мене працювали дві жінки

Але вони хворіють три місяці.

Старенька з млинцем

Був у мене дуже закоханий

Хм, вона померла сьогодні вранці.

І в колі рулетки

Я втратив все, все, все, все, все,

Але потім все — все, все, все відразу!

Нічого

У мене немає нічого, крім собаки

Нічого

Ніж собака, яка мене любить

Він все розуміє

Він стежить за мною всюди

Він гавкає

Як тільки він мене побачить

Він стрибає на мене

Щоб показати свою радість

хоробрий собака

Хто мене ніколи ні про що не питає

Кістка

Він на весіллі

Один щасливий

Обидва без нічого

Нічого

У мене немає нічого, крім свого собаки!

Я хотів побачити велику Естель

який завжди був другом

Але вона, вона в Аргентині

У ляпасі на вулиці д'ла Шапель

Бос винен мені п’ятсот франків

Але потім він просто втратив батьків.

Був і Жюло д'Гренель

Я міг би позичити

Але він на здоров'ї.

Нічого

У мене немає нічого, крім собаки

Собака

З чого мені нічого не пропонують

я прибив

Усі мої прикраси

мій маятник,

мій старий капелюх,

Вішалка

З тамбура,

Нічого

Чим дуже старий смокінг

Який бідний старий!

Він досить пошарпаний!

пошарпаний, пошарпаний,

Хто захоче його купити?

Нічого

У мене немає нічого, крім свого собаки!

Ніж мій собака.