Retour à la maison - Jean Leloup

Encore un départ d’une institution

Un centre de réadaptation j’ai l’impression

D’avoir toujours été un malade à soigner

Le petit lit défait, la table de chevet, je suis allé trop loin

Retour à la maison

Seul, si seul j’ai froid j’ai peur

Comme j’ai mal passent les heures

Accepter ou devenir fou

Casser tout mais j’ai tant fait de mal

À Lui qui avait planté un arbre dans l’entrée malgré tout

Retour à la maison Comme le temps est long

Je revois ma silhouette sans gloire saoule sur les trottoirs

Alcoolique ou narcomane il y a quelqu’un qui rit dans mon cerveau en panne

Et je prie, la paix n’a pas de prix, comme le ciel est gris, comme le temps est

gris

Retour à la maison dans le taxi où tu souris

Retour à la maison…

Que dire de plus une maladie un défaut de fabrication à quoi bon

On m’assure qu’il y a encore de l’espoir je veux tellement y croire je veux

tellement y croire

Mais mon âme est si noire, mais mon âme est si noire

Retour à la maison, retour à la maison

Черговий відхід від закладу

Я відчуваю себе реабілітаційним центром

Завжди бути хворою людиною, про яку треба доглядати

Маленьке незастелене ліжко, тумбочка, я зайшов занадто далеко

Повертатися додому

Один, такий самотній, що мені холодно, мені страшно

Як погано я проводжу години

Прийміть або зійдіть з розуму

Зламай все, але я зробив так багато поганого

Тому, Хто, незважаючи ні на що, посадив дерево в передпокої

Назад додому Скільки часу

Я знову бачу свою безславну постать п’яною на тротуарах

Алкоголік чи наркоман, хтось сміється в моєму розбитому мозку

І молюся, мир безцінний, як небо сіре, як погода

сірий

Повертайся додому в таксі, де ти посміхаєшся

Повертатися додому…

Що ще можна сказати, хвороба, виробничий брак, яка користь

Вони запевняють мене, що ще є надія, у яку я так сильно хочу вірити

так вірю

Але моя душа така чорна, але моя душа така чорна

Назад додому, назад додому