Le castel impossible - Jean Leloup

Je suis né à l’envers

Dans une maison bizarre

Une sorte de vieux manoir

Où rien n’est à l'équerre

Le plafond est par terre

Les escaliers tournants

Ne mènent nulle part

Ce sont des accessoires

Et dans ma chambre il fait noir

Ce sont des accessoires

Et dans ma chambre, il fait noir

Mon lit sur le côté

Le plafond est par terre

Je dors les pieds en l’air

Dans le manoir à l’envers

Nous ne sommes plus que sept

Ma sœur ma mère mon père

Deux cousins et l’ancêtre

Dans le manoir à l’envers

Le manoir à l’envers

Nous ne parlons jamais

À quoi nous sert de parler

Nous nous réunissons

À l’heure du dîner

Et c’est un peu triste à voir

La table de côté

Les sept chaises bancales

Le silence est total

Nous lisons quelques livres

Il y en a des milliers

Mais aucun ne nous livre

Une quelconque pensée

Je ne sais qui construisit

Un jour ou une nuit

Ce manoir maudit

Cette cacophonie

Mais parfois notre ancêtre

Entre deux balbutiements

Nous livre le secret

Mais personne ne le comprend

Trois et trois nous font dix-huit

La terre ne tourne pas

Et Dieu est quelque part

Quelque part par là-bas…

Dans le manoir à l’envers…

Et dans ma chambre, il fait noir

Mon lit sur le côté

Le plafond est par terre

Je dors les pieds en l’air

Dans le manoir à l’envers…

Я народився догори ногами

У дивному будинку

Якийсь старовинний особняк

де нічого не виходить з ладу

Стеля на підлозі

Звивисті сходи

нікуди не веде

Вони є аксесуарами

А в моїй кімнаті темно

Вони є аксесуарами

А в моїй кімнаті темно

Моє ліжко збоку

Стеля на підлозі

Я сплю з піднятими ногами

У перевернутому особняку

Ми залишилися до семи

моя сестра моя мама мій батько

Два двоюрідних брата і предок

У перевернутому особняку

Перевернутий особняк

Ми ніколи не говоримо

Яка користь від розмов

Ми возз'єднуємось

Під час обіду

І це трохи сумно бачити

Приставний столик

Сім хитких стільців

Тиша повна

Ми читаємо кілька книг

Є тисячі

Але нас ніхто не доставляє

будь-яка думка

Я не знаю, хто будував

День чи ніч

Цей проклятий особняк

Ця какофонія

Але іноді наш предок

Між двома заїканнями

Розкажіть нам секрет

Але ніхто цього не розуміє

Три і три дають нам вісімнадцять

Земля не обертається

І Бог десь є

Десь там...

У перевернутому особняку...

А в моїй кімнаті темно

Моє ліжко збоку

Стеля на підлозі

Я сплю з піднятими ногами

У перевернутому особняку...