Le grand héron - Jean Leloup

Au dessus de ma tête, dans les moments tristes

De ces années, qui sont maintenant passées

Curieusement, exactement

Me survolait toujours, un héron noir et blanc

Majestueux, je sais l’expression est usée

Mais rien ne le décrirait mieux

Celui que je voyais comme

Un ange courageux, un demi-dieu, un demi-dieu

Matin et soir, il traversait la ville

À heure fixe, comme un courrier

D’où venait-il?

Où allait-il?

Des paquebots, des usines de traitement d’eau?

Je le suivais, comme un ami

Inatteignable, qu’on envierait

De ceux qui peuvent, affronter sans terreur

Toutes les douleurs, toutes les horreurs

Sans gémir, ni céder, à la lâcheté

Et qui un jour mourront

Sans la moindre hésitation

Non je n’aurai jamais ces qualités

Mon héron sacré était le plus courageux

Un demi-dieu, un demi-dieu

Mon héron sacré était le plus courageux

Un demi-dieu, un demi-dieu

Над головою, в сумні часи

З тих років, яких зараз немає

На диво, точно

Завжди ширяла наді мною чорно-біла чапля

Велично, я знаю, що вираз стертий

Але ніщо не опише це краще

Той, яким я бачив

Відважний ангел, напівбог, напівбог

Вранці та ввечері він їхав містом

Вчасно, як кур'єр

Звідки він взявся?

Куди він збирався?

Океанські лайнери, водоочисні споруди?

Я пішов за ним, як за другом

Недосяжний, якому б ми позаздрили

З тих, хто може, зустрітися без жаху

Весь біль, весь жах

Не стогнучи і не піддаючись боягузтві

І хто колись помре

Без найменших вагань

Ні, у мене ніколи не буде цих якостей

Моя священна чапля була найсміливішою

Напівбог, напівбог

Моя священна чапля була найсміливішою

Напівбог, напівбог