Вспоминай - Jah Khalib

Точки расставлены давно, все вопросы по полкам,

Написанный нами рассказ был жестоко растоптан,

И ты забыла времена, в которых твои глаза

Одним движением разжигали во мне пылкий азарт.

И знаешь, мне уже не нужны все твои клятвы,

Твои спектакли, детка навряд ли ты попыталась бы

Что-то исправить, легче одеть маску, притворяясь,

Что ты даже не скучаешь.

Прячась за спинами прохожих,

Так незаметно оставив меня в своем прошлом,

При этом ночами нервно курить, проклиная себя,

Забывая мой номер, чтоб случайно не набрать.

Но я знаю тебя и уверен, что скоро

Ты наберешь меня и начнешь с дикой ссоры,

Будешь кричать вопеть, а я тихо

Отвечу: «Прости мое терпение не вечно».

Припев:

Но возможно завтра снова будет солнце,

Снова будем вместе мы

Листья будут падать и согреет осень

Локоны волос твоих.

Ну, а пока вспоминай как мы любили друг друга,

Потом улетай, улетай туда где холодная вьюга.

Точки расставлены давно, все вопросы по полкам,

Написанный нами рассказ был жестоко растоптан

И ты забыла времена, в которых твои глаза

Одним движением разжигали во мне пылкий азарт.

Я позабыл его тоже, не отрицая упреков,

Одно я понял отлично — в нем не было прока.

Знаю я просто мерзавец, хочешь так и зови,

Но почему-то мне кажется, что вот тут я завис.

И ты то грусть, то непонятная радость,

Знаю одно, что ты гнев когда я нахожусь рядом

И я присел подумать и осознал всецело,

Что ты актриса и твой мир увы лишь слава и сцена.

Но я не жажду расплаты всем твоим жалким обманам,

Ты выставляла наши чувства этим зрительским залам,

Я же читал свои реплики с наступлением антракта,

А ты меняла амплуа, скрывая свой милый характер.

Припев:

Но возможно завтра снова будет солнце,

Снова будем вместе мы

Листья будут падать и согреет осень

Локоны волос твоих.

Ну, а пока вспоминай как мы любили друг друга,

Потом улетай, улетай туда где холодная вьюга.

И снова новый день меня ждет

И ты наверно тоже мечтаешь,

В надежде найти счастье свое,

Меня вспоминая.

И снова новый день меня ждет

И ты наверно тоже мечтаешь,

В надежде найти счастье свое,

Меня вспоминая.

Припев:

Но возможно завтра снова будет солнце,

Снова будем вместе мы

Листья будут падать и согреет осень

Локоны волос твоих.

Ну, а пока вспоминай как мы любили друг друга,

Потом улетай, улетай туда где холодная вьюга.

Точки розставлені давно, всі питання по полках,

Написана нами розповідь була жорстоко розтоптана,

І ти забула часи, в яких твої очі

Одним рухом розпалювали в мені палкий азарт.

І знаєш, мені вже не потрібні всі твої клятви,

Твої вистави, дитинко навряд чи ти спробувала би

Щось виправити, легше одягнути маску, прикидаючись,

Що ти навіть не сумуєш.

Ховаючись за спінами перехожих,

Так непомітно залишивши мене у своєму минулому,

При цьому ночами нервово курити, проклинаючи себе,

Забуваючи мій номер, щоб випадково не набрати.

Але я знаю тебе і впевнений, що скоро

Ти набереш мене і почнеш з дикої сварки,

Кричатиш волати, а я тихо

Відповім: «Пробач моє терпіння не вічно».

Приспів:

Але можливо завтра знову буде сонце,

Знову будемо разом ми

Листя падатиме і зігріє осінь

Локони волосся твого.

Ну, а поки згадуй як ми любили один одного,

Потім лети, лети туди де холодна завірюха.

Точки розставлені давно, всі питання по полках,

Написана нами розповідь була жорстоко розтоптана

І ти забула часи, в яких твої очі

Одним рухом розпалювали в мені палкий азарт.

Я забув його теж, не заперечуючи докорів,

Одне я зрозумів відмінно — у ньому не було користі.

Знаю я просто мерзотник, хочеш так і клич,

Але чомусь мені здається, що ось тут я завис.

І ти то сум, то незрозуміла радість,

Знаю одне, що ти гнів коли я перебуваю поруч

І я присів подумати і усвідомив повністю,

Що ти актриса і твій світ на жаль лише слава і сцена.

Але я не жадаю розплати всім твоїм жалюгідним обманам,

Ти виставляла наші почуття цим глядацьким залам,

Я що читав свої репліки з наступом антракту,

А ти міняла амплуа, приховуючи свій милий характер.

Приспів:

Але можливо завтра знову буде сонце,

Знову будемо разом ми

Листя падатиме і зігріє осінь

Локони волосся твого.

Ну, а поки згадуй як ми любили один одного,

Потім лети, лети туди де холодна завірюха.

І знову новий день на мене чекає

І ти напевно теж мрієш,

У сподіванні знайти щастя своє,

Мене згадуючи.

І знову новий день на мене чекає

І ти напевно теж мрієш,

У сподіванні знайти щастя своє,

Мене згадуючи.

Приспів:

Але можливо завтра знову буде сонце,

Знову будемо разом ми

Листя падатиме і зігріє осінь

Локони волосся твого.

Ну, а поки згадуй як ми любили один одного,

Потім лети, лети туди де холодна завірюха.