А я её - Jah Khalib

Мимо дворов и развалин, мимо людей миллионов -

Наша любовь неподвластна законам.

Мы за пределами правил.

К чёрту, всё так как должно быть.

Главное, что мы есть друг у друга.

Нет, мы не пара влюблённых.

Нет, мы не пара у края.

Ты со мной словно на фронте - верный солдат и товарищ.

Ты полюбила мой голос, что утром прошепчет "Родная".

Ты засыпаешь так скромно, а я всё ещё не понимаю (да) -

А я её, а я её, - я не знаю, почему она полюбила меня, а я её.

А я её, а я её, - я не знаю, почему она полюбила меня, а я её.

А я её, а я её, - я не знаю, почему она полюбила меня, а я её.

А я её, а я её, - я не знаю, почему она полюбила меня, а я её.

Окна пронзая лучами, в тёплом молчании комнат

Твой силуэт нарисует мне полночь.

Разум потерян в тумане, тайный сигнал зашифрован,

Нас никогда не коснётся разлука.

Нет, мы не пара влюблённых.

Нет, мы не пара у края.

Ты со мной словно на фронте - верный солдат и товарищ.

Ты полюбила мой голос, что утром прошепчет "Родная".

Ты засыпаешь так скромно, а я всё ещё не понимаю (да) -

А я её, а я её, - я не знаю, почему она полюбила меня, а я её.

А я её, а я её, - я не знаю, почему она полюбила меня, а я её.

А я её, а я её, - я не знаю, почему она полюбила меня, а я её.

А я её, а я её, - я не знаю, почему она полюбила меня, а я её.

Повз двори і руїни, повз людей мільйонів -

Наше кохання непідвладне законам.

Ми за межами правил.

До біса, все так як має бути.

Головне, що ми є одне в одного.

Ні, ми не пара закоханих.

Ні, ми не пара біля краю.

Ти зі мною немов на фронті – вірний солдат і товариш.

Ти покохала мій голос, що вранці прошепоче "Рідна".

Ти засинаєш так скромно, а я все ще не розумію (так) -

А я її, а я її, - я не знаю, чому вона покохала мене, а я її.

А я її, а я її, - я не знаю, чому вона покохала мене, а я її.

А я її, а я її, - я не знаю, чому вона покохала мене, а я її.

А я її, а я її, - я не знаю, чому вона покохала мене, а я її.

Вікна пронизуючи променями, в теплій мовчанці кімнат

Твій силует намалює мені опівночі.

Розум втрачений у тумані, таємний сигнал зашифрований,

Нас ніколи не торкнеться розлуки.

Ні, ми не пара закоханих.

Ні, ми не пара біля краю.

Ти зі мною немов на фронті – вірний солдат і товариш.

Ти покохала мій голос, що вранці прошепоче "Рідна".

Ти засинаєш так скромно, а я все ще не розумію (так) -

А я її, а я її, - я не знаю, чому вона покохала мене, а я її.

А я її, а я її, - я не знаю, чому вона покохала мене, а я її.

А я її, а я її, - я не знаю, чому вона покохала мене, а я її.

А я її, а я її, - я не знаю, чому вона покохала мене, а я її.