Les jardins du casino - Jacques Brel

Et leurs violons et leurs saxos

Et la polka se met en marche

Dans les jardins du casino

Où glandouillent en papotant

De vieilles vieilles qui ont la grattouille

Et de moins vieilles qui ont la chatouille

Et des messieurs qui ont le temps

Passent aussi, indifférents

Quelques jeunes gens faméliques

Qui sont encore confondant

L'érotisme et la gymnastique

Tout ça dresse une muraille de Chine

Entre le pauvre ami Pierrot

Et sa fugace Colombine

Dans les jardins du casino

Les musiciens frétillent des moustaches

Et du violon et du saxo

Quand la polka guide la démarche

De la beauté du casino

Quelques couples protubérants

Dansent comme des escalopes

Avec des langueurs d’héliotrope

Devant les faiseuses de cancans

Un colonel encivilé

Présente à de fausses duchesses

Compliments et civilités

Et baisemains et ronds de fesses

Tout ça n’arrange pas, on le devine

Les affaires du pauvre Pierrot

Cherchant fugace Colombine

Dans les jardins du casino

Et puis le soir tombe par taches

Les musiciens rangent leurs saxos

Et leurs violons et leurs moustaches

Dans les jardins du casino

Les jeunes filles rentrent aux tanières

Sans ce jeune homme ou sans ce veuf

Qui devait leur offrir la litière

Où elles auraient pondu leur œuf

Les vieux messieurs rentrent au bercail

Retrouver le souvenir jauni

De leur Madame Bovary

Qu’ils entretiennent vaille que vaille

Et ne demeure que l’opaline

De l'âme du pauvre Pierrot

Pleurant fugace Colombine

Dans les jardins du casino, du casino

І їхні скрипки та їхні саксофони

А полька йде далі

На території казино

Де бездельні та балакають

Сверблячі старенькі

І менш старі, які мають лоскоту

І панове, у кого є час

Теж пройди, байдужий

Кілька голодуючих молодих людей

які досі плутають

Еротика і гімнастика

Все це піднімає китайську стіну

Між бідним другом П'єро

І його швидкоплинна Коломбіна

На території казино

Музиканти крутять вусами

І скрипка, і саксофон

Коли полька веде шлях

Про красу казино

Кілька стирчать пар

Танцюй як котлети

З томою геліотропу

Перед плітками плітки

Евілізований полковник

Подарує фальшивим герцогиням

Компліменти та ввічливості

І поцілунки рук і сідниці

Все це не допомагає, ми здогадуємось

Діло бідного П'єро

Швидкий шукач Коломбіна

На території казино

А потім плямами спадає вечір

Музиканти відклали свої саксофони

І їхні скрипки, і їхні вуса

На території казино

Діви повертаються до барлогів

Без цього юнака чи без цього вдівця

Хто мав запропонувати їм послід

Де б вони знесли своє яйце

Старі панове приходять додому

Знайди пожовклий спогад

Від їхньої мадам Боварі

Щоб вони якось підтримували

І залишився тільки опалін

Від душі бідного П'єро

Минуща плачуча Колумбіна

У садах казино, казино