La ville s'endormait - Jacques Brel

La ville s’endormait

Et j’en oublie le nom

Sur le fleuve en amont

Un coin de ciel brlait

La ville s’endormait

Et j’en oublie le nom

Et la nuit peu peu

Et le temps arrt

Et mon cheval boueux

Et mon corps fatigu

Et la nuit bleu bleu

Et l’eau d’une fontaine

Et quelques cris de haine

Verss par quelques vieux

Sur de plus vieilles qu’eux

Don’t le corps s’ensommeille

La ville s’endormait

Et j’en oublie le nom

Sur le fleuve en amont

Un coin de ciel brlait

La ville s’endormait

Et j’en oublie le nom

Et mon cheval qui boit

Et moi qui le regarde

Et ma soif qui prend garde

Qu’elle ne se voit pas

Et la fontaine chante

Et la fatigue plante

Son couteau dans mes reins

Et je fais celui-l

Qui est son souverain

On m’attend quelque part

Comme on attend le roi

Mais on ne m’attend point

Je sais depuis dj Que l’on meurt de hasard

En allongeant les pas

La ville s’endormait

Et j’en oublie le nom

Sur le fleuve en amont

Un coin de ciel brlait

La ville s’endormait

Et j’en oublie le nom

Il est vrai que parfois prs du soir

Les oiseaux ressemblent des vagues

Et les vagues aux oiseaux

Et les hommes aux rires

Et les rires aux sanglots

Il est vrai que souvent

La mer se dsenchante

Je veux dire en cela

Qu’elle chante

D’autres chants

Que ceux que la mer chante

Dans les livres d’enfants

Mais les femmes toujours

Ne ressemblent qu’aux femmes

Et d’entre elles les connes

Ne ressemblent qu’aux connes

Et je ne suis pas bien sare

Comme chante un certain

Qu’elles soient l’avenir de l’homme

La ville s’endormait

Et j’en oublie le nom

Sur le fleuve en amont

Un coin de ciel brlait

La ville s’endormait

Et j’en oublie le nom

Et vous tes passe

Demoiselle inconnue

deux doigts d’tre nue

Sous le lin qui dansait

Місто спало

І я забуваю ім'я

На річці вище за течією

Ламок неба горів

Місто спало

І я забуваю ім'я

І ніч потроху

І час зупиняється

І кінь каламутний мій

І моє втомлене тіло

І ніч синя синя

І вода з фонтану

І якісь крики ненависті

Розбирається деяким старим

На старших за них

Нехай тіло не засинає

Місто спало

І я забуваю ім'я

На річці вище за течією

Ламок неба горів

Місто спало

І я забуваю ім'я

І мій поїльний кінь

І я спостерігаю за ним

І моя спрага, яка враховує

Що вона себе не бачить

І фонтан співає

І втома руйнує

Його ніж у мої стегна

І я роблю це

Хто його правитель

Мене десь чекають

Як чекають короля

Але мене ніхто не чекає

Відтоді я знаю, що ми помираємо випадково

Подовженням кроків

Місто спало

І я забуваю ім'я

На річці вище за течією

Ламок неба горів

Місто спало

І я забуваю ім'я

Щоправда, іноді ближче до вечора

Птахи схожі на хвилі

І хвилі птахам

І чоловіки, що сміються

І сміх до ридання

Це правда, що часто

Море розчароване

Я маю на увазі це

нехай вона співає

інші пісні

Нехай ті, кого море співає

У дитячих книгах

Але жінки завжди

Тільки схожі на жінок

І серед них ідіоти

Тільки схожі на сучок

І мені погано, саре

Як певний співає

Нехай вони будуть майбутнім людини

Місто спало

І я забуваю ім'я

На річці вище за течією

Ламок неба горів

Місто спало

І я забуваю ім'я

І ти йдеш

Невідома жінка

два пальці бути голим

Під танцюючий льон