Les F... - Jacques Brel

Les Flamingants

Chanson comique!

Messieurs les Flamingants

J’ai deux mots à vous rire

Il y a trop longtemps

Que vous me faites frire

À vous souffler dans le cul

Pour devenir autobus

Vous voilà acrobates

Mais vraiment rien de plus

Nazis durant les guerres

Et catholiques entre elles

Vous oscillez sans cesse

Du fusil au missel

Vos regards sont lointains

Votre humour est exsangue

Bien qu’y aient des rues à Gand

Qui pissent dans les deux langues

Tu vois quand j’pense à vous

J’aime que rien ne se perde

Messieurs les Flamingants

Je vous emmerde

Vous salissez la Flandre

Mais la Flandre vous juge

Voyez la mer du Nord

Elle s’est enfuie de Bruges

Cessez de me gonfler

Mes vieilles roubignoles

Avec votre art flamand italo-espagnol

Vous êtes tellement tellement

Beaucoup trop lourd

Que quand les soirs d’orage

Des Chinois cultivés

Me demandent d’où je suis

Je réponds fatigué

Et les larmes aux dents:

«Ik ben van Luxembourg»

Et si aux jeunes femmes

On ose un chant flamand

Elle s’envolent en rêvant

Aux oiseaux roses et blancs

Et je vous interdis

D’espérer que jamais

À Londres sous la pluie

On puisse vous croire anglais

Et je vous interdis

À New York ou Milan

D'éructer mes seigneurs

Autrement qu’en flamand

Vous n’aurez pas l’air con

Vraiment pas con du tout

Et moi je m’interdis

De dire que je m’en fous

Et je vous interdis

D’obliger nos enfants

Qui ne vous ont rien fait

À aboyer flamand

Et si mes frères se taisent

Et bien tant pis pour elles

Je chante persiste et signe:

Je m’appelle Jacques Brel

Фламінго

Комедійна пісня!

Джентльмени фламінго

У мене є два слова, щоб посміятися з тебе

Надто давно

Що ти мене підсмажиш

Щоб підірвати твою дупу

Щоб стати автобусом

Ви акробати

Але насправді більше нічого

Нацисти під час війн

І католики між собою

Ви постійно коливаєтеся

Від гвинтівки до місалу

Твої очі далекі

Ваш гумор безкровний

Хоча в Генті є вулиці

Хто мочаться обома мовами

Ти бачиш, коли я думаю про тебе

Мені подобається, що ніщо не йде даремно

Джентльмени фламінго

ебать ти

Ти, брудна Фландрія

Але Фландрія засуджує вас

Побачити Північне море

Вона втекла з Брюгге

Припини мене надихати

Мої старі рубіньоли

З вашим італійсько-іспанським фламандським мистецтвом

Ти такий такий

Занадто важкий

Що коли бурхливі вечори

Культурні китайці

Запитай мене, звідки я

Я відповідаю втомлений

І сльози до зубів:

«Ік Бен ван Люксембург»

А якщо молодим жінкам

Ми сміємо фламандську пісню

Вони відлітають уві сні

До рожевих і білих птахів

І я вам забороняю

Сподіватися, що ніколи

У Лондоні під дощем

Ми можемо повірити вам англійською

І я вам забороняю

У Нью-Йорку чи Мілані

Щоб відригувати моїх панів

Крім фламандської

Ви не будете виглядати дурним

Справді зовсім не дурний

А я собі забороняю

Сказати, що мені байдуже

І я вам забороняю

Щоб змусити наших дітей

Хто тобі нічого не зробив

Фламандський гавкіт

А якщо мовчать мої брати

Шкода для них

Я співаю наполегливо і підписую:

Мене звати Жак Брел