Le dernier repas - Jacques Brel

A mon dernier repas

Je veux voir mes frères

Et mes chiens et mes chats

Et le bord de la mer

A mon dernier repas

Je veux voir mes voisins

Et puis quelques Chinois

En guise de cousins

Et je veux qu’on y boive

En plus du vin de messe

De ce vin si joli

Qu’on buvait en Arbois

Je veux qu’on y dévore

Après quelques soutanes

Une poule faisane

Venue du Périgord

Puis je veux qu’on m’emmène

En haut de ma colline

Voir les arbres dormir

En refermant leurs bras

Et puis je veux encore

Lancer des pierres au ciel

En criant Dieu est mort

Une dernière fois

A mon dernier repas

Je veux voir mon âne

Mes poules et mes oies

Mes vaches et mes femmes

A mon dernier repas

Je veux voir ces drôlesses

Dont je fus maître et roi

Ou qui furent mes maîtresses

Quand j’aurai dans la panse

De quoi noyer la terre

Je briserai mon verre

Pour faire le silence

Et chanterai à tue-tête

A la mort qui s’avance

Les paillardes romances

Qui font peur aux nonnettes

Puis je veux qu’on m’emmène

En haut de ma colline

Voir le soir qui chemine

Lentement vers la plaine

Et là debout encore

J’insulterai les bourgeois

Sans crainte et sans remords

Une dernière fois

Après mon dernier repas

Je veux que l’on s’en aille

Qu’on finisse ripaille

Ailleurs que sous mon toit

Après mon dernier repas

Je veux que l’on m’installe

Assis seul comme un roi

Accueillant ses vestales

Dans ma pipe je brûlerai

Mes souvenirs d’enfance

Mes rêves inachevés

Mes restes d’espérance

Et je ne garderai

Pour habiller mon âme

Que l’idée d’un rosier

Et qu’un prénom de femme

Puis je regarderai

Le haut de ma colline

Qui danse qui se devine

Qui finit par sombrer

Et dans l’odeur des fleurs

Qui bientôt s'éteindra

Je sais que j’aurai peur

Une dernière fois

Під час останнього прийому їжі

Я хочу побачити своїх братів

І мої собаки, і мої коти

І узбережжя

Під час останнього прийому їжі

Я хочу побачити своїх сусідів

А потім трохи китайців

Як двоюрідні брати

І я хочу, щоб ми випили за це

Крім масового вина

З цього вина таке гарне

Що ми пили в Арбуа

Я хочу, щоб ми його з'їли

Після кількох сутан

Курка-фазан

Родом з Перигора

Тоді я хочу, щоб мене забрали

На вершині мого пагорба

Дивіться, як дерева сплять

Закриваючи руки

А потім ще хочу

кидати каміння в небо

Кричати Бог мертвий

Останній раз

Під час останнього прийому їжі

Я хочу побачити свого осла

Мої кури і мої гуси

Мої корови і мої жінки

Під час останнього прийому їжі

Я хочу побачити цих сучок

Якого я був господарем і королем

Або хто були мої коханки

Коли я в животі

Щось землю втопити

Я розб'ю свою склянку

Мовчати

І підспівуйте

До наближення смерті

Похабні романси

Хто лякає черниць

Тоді я хочу, щоб мене забрали

На вершині мого пагорба

Побачити вечір, що ходить

Повільно до рівнини

І там досі стоїть

Ображатиму буржуя

Без страху і без докорів сумління

Останній раз

Після останнього прийому їжі

Я хочу, щоб ми пішли геть

Щоб ми закінчили бенкетувати

Крім мого даху

Після останнього прийому їжі

Я хочу сидіти

Сидить один, як король

Вітаючи своїх весталок

В своїй люльці я спалю

Мої дитячі спогади

Мої нездійснені мрії

Мої залишки надії

І не буду тримати

Одягти мою душу

Чим ідея трояндового куща

І жіноче ім'я

Тоді я буду дивитися

Вершина мого пагорба

Хто танцює, той відгадає

яка в кінцевому підсумку тоне

І в запаху квітів

який скоро згасне

Я знаю, що буду боятися

Останній раз