La parlotte - Jacques Brel

C’est elle qui remplit d’espoir

Les promenades, les salons de thé

C’est elle qui raconte l’histoire

Quand elle ne l’a pas inventée

C’est la parlote, la parlote

C’est elle qui sort toutes les nuits

Et ne s’apaise qu’au petit jour

Pour s'éveiller après l’amour

Entre deux amants éblouis

La parlote, la parlote

C’est là qu’on dit qu’on a dit oui

C’est là qu’on dit qu’on a dit non

C’est le support de l’assurance

Et le premier apéritif de France

La parlote, la parlote

La parlote, la parlote

Marchant sur la pointe des lèvres

Moitié fakir et moitié vandale

D’un faussaire elle fait un orfèvre

D’un fifrelin elle fait un scandale

La parlote, la parlote

C’est elle qui attire la candeur

Dans les filets d’une promenade

Mais c’est par elle que l’amour en fleurs

Souvent se meurt, dans les salades

La parlote, la parlote

Par elle j’ai changé le monde

J’ai même fait battre tambour

Pour charger une Pompadour

Pas même belle, pas même blonde

La parlote, la parlote

La parlote, la parlote

C’est au bistrot qu’elle rend ses sentences

Et nous rassure en nous assurant

Que ceux qu’on aime n’ont pas eu d’chance

Que ceux qu’on n’aime pas en ont tellement

La parlote, la parlote

Si c’est elle qui sèche les yeux

Et si c’est elle qui sèche les pleurs

C’est elle qui dessèche les vieux

C’est elle qui dessèche les cœurs

Gna gna gna gna gna gna

C’est elle qui vraiment s’installe

Quand on n’a plus rien à se dire

C’est l'épitaphe, c’est la pierre tombale

Des amours qu’on a laissé mourir

La parlote, la parlote

La parlote, la parlote

Вона та, яка наповнює надією

Прогулянки, чайні

Вона та, що розповідає історію

Коли вона не вигадала

Це розмова, розмова

Вона виходить щовечора

І тільки на світанку заспокоюється

Щоб прокинутися після кохання

Між двома захопленими коханцями

Розмова, розмова

Ось тут ми говоримо, що сказали «так».

Ось тут ми говоримо, що сказали ні

Це підтримка страховки

І перший аперитив у Франції

Розмова, розмова

Розмова, розмова

Ходьба навшпиньки

Напівфакір і наполовину вандал

З підробника вона робить золотаря

З фіфреліну вона влаштовує скандал

Розмова, розмова

Саме вона приваблює відвертістю

У мережах прогулянки

Але саме через неї розквітає кохання

Часто гине, в салатах

Розмова, розмова

Через неї я змінив світ

У мене навіть били барабани

Завантажити Помпадур

Навіть не красива, навіть не блондинка

Розмова, розмова

Розмова, розмова

Саме в бістро вона складає свої речення

І заспокоює нас, запевняючи

Щоб тим, кого ми любимо, не пощастило

Що тих, кого ми не любимо, так багато

Розмова, розмова

Якщо це вона сушить очі

І якщо вона та, що висушує сльози

Це вона висушує старе

Це вона висушує серця

Gna gna gna gna gna gna

Вона та, яка справді заспокоюється

Коли нам більше нема що сказати один одному

Це епітафія, це надгробна плита

Любить, що ми залишили помирати

Розмова, розмова

Розмова, розмова