Fernand - Jacques Brel

Dire que Fernand est mort

Dire qu’il est mort Fernand

Dire que je suis seul derrière

Dire qu’il est seul devant

Lui dans sa dernière bière

Moi dans mon brouillard

Lui dans son corbillard

Moi dans mon désert

Devant y a qu’un cheval blanc

Derrière y a que moi qui pleure

Dire qu’a même pas de vent

Pour agiter mes fleurs

Moi si j'étais l’bon Dieu

Je crois qu’j’aurais des r’mords

Dire que maintenant il pleut

Dire que Fernand est mort

Dire qu’on traverse Paris

Dans le tout p’tit matin

Dire qu’on traverse Paris

Et qu’on dirait Berlin

Toi, toi, toi tu sais pas

Tu dors mais c’est triste à mourir

D'être obligé d’partir

Quand Paris dort encore

Moi je crève d’envie

De réveiller des gens

J’t’inventerai une famille

Juste pour ton enterrement

Et puis si j'étais l’bon Dieu

Je crois qu’je serais pas fier

Je sais, on fait c’qu’on peut

Mais y a la manière

Tu sais, je reviendrai

Je reviendrai souvent

Dans ce putain de champ

Où tu dois t’reposer

L'été, j’te f’rai de l’ombre

On boira du silence

A la santé d’Constance

Qui s’en fout bien d’ton ombre

Et puis les adultes sont tellement cons

Qu’ils nous feront bien une guerre

Alors je viendrai pour de bon

Dormir dans ton cimetière

Et maintenant bon Dieu

Tu vas bien rigoler

Et maintenant bon Dieu

Et maintenant j’vais pleurer

Сказати, що Фернан мертвий

Сказати, що він мертвий Фернан

Скажи, що я один позаду

Сказати, що попереду він один

Він у своєму останньому пиві

Я в моєму тумані

Він у своєму катафалку

Я в моїй пустелі

Попереду тільки білий кінь

Позаду плачу тільки я

Скажи, що навіть не вітер

Помахати моїми квітами

Я, якби я був добрим Господом

Я думаю, що я б розкаявся

Скажи, що зараз йде дощ

Сказати, що Фернан мертвий

Скажи, що ми перетинаємо Париж

Дуже рано вранці

Скажи, що ми перетинаємо Париж

І як виглядає Берлін

Ти, ти, ти не знаєш

Ти спиш, але за це сумно вмирати

Щоб бути змушеним піти

Коли Париж ще спить

Я, я вмираю

щоб розбудити людей

Я придумаю для вас сім'ю

тільки на твій похорон

І тоді якби я був добрим Господом

Я не думаю, що буду пишатися

Я знаю, ми робимо те, що можемо

Але є шлях

Ти знаєш, що я повернуся

Я буду часто повертатися

У цьому бісаному полі

де треба відпочити

Влітку я тебе затіню

Будемо пити тишу

Привітання Констанс

Кого хвилює твоя тінь

І тоді дорослі такі тупі

Що вони війну з нами поведуть

Тому я прийду назавжди

Спи на своєму кладовищі

А тепер Господи

Ти добре посмієшся

А тепер Господи

А зараз я буду плакати