Départs - Jacques Brel

Toutes les amitiés

Qu’on laisse mourir

Qu’on laisse tomber

Pour aller courir

Sur de vains chemins

Cherchant pas à pas

Un bonheur humain

Qu’on ne connaît pas

Amitiés anciennes

Vieilles comme la vie

Idées faites siennes

Et que l’on renie

Visage sans nom

Prénom sans visage

Rires que nous perdons

Inutiles bagages

Tous les «au revoir»

Qu’on lance à la ronde

Parce qu’on croit devoir

Parcourir le monde

Et tous les adieux

Aux filles donnés

C’est trop d'être d’eux

Allant guerroyer

Les bonheurs qu’on sème

A chaque départ

Meurent vite d’eux-mêmes

Sur les quais de gare

Tous les «au revoir»

Et tous les adieux

Nous rendent l’espoir

Nous rendent plus vieux

всі дружні стосунки

Щоб ми дозволили померти

Давай опустимо

Щоб бігти

На марних стежках

Пошук крок за кроком

Людське щастя

Чого ми не знаємо

старі дружні стосунки

Старий як життя

Ідеї ​​створив свої

І ми заперечуємо

безіменне обличчя

Безлике ім'я

Сміх втрачаємо

Непотрібний багаж

всі "до побачення"

Давай кидатися

Тому що ми вважаємо, що повинні

Подорожувати світом

І всім до побачення

Дівчатам подарували

Це забагато, щоб бути з них

Йдучи на війну

Щастя, яке ми сіємо

При кожному виїзді

Швидко гинуть самі

На станційних платформах

всі "до побачення"

І всім до побачення

дай нам надію

зробити нас старшими