Mēs Dzīvojam Pasakās - Ivo Fomins

Vecpilsētas ielās dūmi klusi

Sapņojam par to kas kādreiz būsim

Laiks rit pāri visām mūsu lietām

Pāri sapņiem, pāri saules rietam

Esmu brīvs kā putns, gribu lidot

Vēlreiz savās tēva mājās dzīvot

Esmu brīvs kā putns gribu cerēt

Nevajag uz svešām lietām derēt

Nevajag man svešu jūtu

Nevajag no tām nekā vairs nav

Ieklausies vējā, ieklausies asarās

Kā mūsu dzīve lēni, lēni rit

Ieklausies vējā, mēs dzīvojam pasakās

Un mūsu dzīvi nodzīvo kāds cits

Tā vairs nav un tā nekad vairs nebūs

Paliks tikai tie kam jākrīt ceļos

Viņu saule pelēka no pelniem

Galvenais ir nepalikt par velniem

Esmu brīvs kā putns, gribu mīlēt

Negribu es savu dzīvi zīlēt

Esmu brīvs kā putns gribu cerēt

Nevajag uz svešām lietām drēt

Nevajag man svešu jūtu

Nevajag no tām nkā vairs nav

Klusēt un lūgt

Laikā, kas zūd

Katrā tavā sirdspukstā

Kāds nepiepildīts vārds

Dvēselē jau robežu nav

Esmu brīvs un sapņu zemes māju vairāk nav

На вулицях старого міста дим тихий

Мріяти про те, ким ми колись станемо

Час проходить через усі наші речі

За межами мрій, за межами заходу сонця

Я вільний, як птах, я хочу літати

Знову жити в батьківській хаті

Я вільний, як птах, я хочу сподіватися

Не ставте на чужі речі

Мені не потрібні чужі почуття

Жоден з них більше не потрібен

Слухай вітер, слухай сльози

Як повільно, повільно тече наше життя

Послухай вітре, ми живемо в казках

А наше життя живе хтось інший

Цього вже немає і ніколи не буде

Залишаться лише ті, хто має стати на коліна

Їх сонце сіре від попелу

Головне не бути дияволом

Я вільний, як птах, хочу любити

Я не хочу вгадувати своє життя

Я вільний, як птах, я хочу сподіватися

Не турбуйтеся про чужі справи

Мені не потрібні чужі почуття

Жоден з них більше не потрібен

Мовчіть і моліться

У часі, що зникає

У кожному ударі твого серця

Яке неповне слово

В душі немає меж

Я вільний, і більше немає будинків у країні мрій