Reflections - Irkallian Oracle

Desert and swirl sleepless

Shivering adrift as star scattered sky and sea

Shattered mirrors reflect confusion in countless echoes

Lost in abysses of fraction distance and love

From the corner of my eye

I sense that which can’t be sensed as myself

Known to my only by the absence of Certitude

A ghost haunting the pilgrimage outside of heart

Longing and belonging, witness and the seen

Still as if grasping for their own names

As they escape their very lips

And a billion axioms flutter about Moloch’s fire

Like grey lifeless planets circling a scourging suns

Screaming for wahdat al-wujud

Desert stars swirl sleepless

Sinking deep into drifting sky and sea

Reaching the mouth of midnight

That has become an opened shell

And in aeonic distress therein

Shall the strangest of pearls be shaped

(And suddenly)

In the absence of God is where the heart of God is found

That in this very moment, is pierced by satanic light

Like a terrible secret fallen from Infinity’s tongue

In a single world

Пустеля і вихор безсонні

Тремтіння дрейфує, як зірки розсіяне небо й море

Розбиті дзеркала відбивають плутанину в незліченних відлуннях

Загублений у безоднях дрібної відстані й любові

Краєм мого ока

Я відчуваю те, що неможливо відчути як себе

Відомий лише відсутністю Certitude

Привид, що переслідує паломництво за межами серця

Туга і належність, свідок і побачене

Все ще ніби хапаються за власні імена

Коли вони вислизають із самих їхніх уст

І мільярд аксіом майорить про вогонь Молоха

Як сірі безживні планети, що кружляють над сонечком, що бичуть

Крики про вахдат аль-вуджуд

Безсонні кружляють зорі пустелі

Занурюється глибоко в дрейфуючі небо і море

Досягнувши опівночі

Це стало відкритою оболонкою

І в еонічній біді

Чи матиме форму найдивніший із перлин

(І раптом)

У відсутності Бога — там де знаходиться серце Боже

Це саме в цей момент пронизане сатанинським світлом

Як страшна таємниця, що злетіла з язика Нескінченності

В єдиному світі