Париж - Ирина Ортман

По мостовой на каблуках

Твой лучик солнца в облаках

Я увезла его с собой, малыш.

Ты далеко сейчас, мой друг

Там за окном Москва, но вдруг

Ты прилетишь ко мне домой в Париж.

Дождь по лужам, дождь по крышам

Ночи нежные Парижа

Нас ласкает теплый ветер города.

Наши губы ближе-ближе

Ночи нежные в Париже

Это наша лучшая весна.

И мы вдвоем на Ривали

Под проливным дождем одни

Ты смотришь в небо грустно так молчишь.

Ведь завтра ранний самолет

Тебя обратно унесет

Я буду ждать, вернись ко мне, Париж!

По мостової на каблуках

Твій промінь сонця в хмарах

Я відвезла його з собою, малюк.

Ти далеко зараз, мій друже

Там за вікном Москва, але раптом

Ти прилетиш до мене додому в Париж.

Дощ по калюжах, дощ по дахах

Нічі ніжні Парижа

Нас пестить теплий вітер міста.

Наші губи ближче-ближчі

Нічі ніжні в Парижі

Це наша найкраща весна.

І ми вдвох на Ривали

Під проливним дощем одні

Ти дивишся в небо сумно так мовчиш.

Адже завтра ранній літак

Тебе назад віднесе

Я чекатиму, повернися до мене, Париже!