Снег - Ирина Круг

Снег… Снова за окном еле слышно падает первый снег.

Вдруг остановились минуты и отвернули свет.

Света не надо.

Давай, посидим в темноте.

Только тебе я подарю этот снег.

А помнишь… А помнишь такой же вечер,

Снег падал тебе на плечи и мир у наших ног.

А небо… А небо, как-будто знало,

Что времени будет мало и снега дарило впрок.

Нет, я не попрошу ничего, ты все понимаешь сам.

Это так лекго пропустить, но ты — прочитал по глазам.

Побудь со мною рядом, чуть дольше, чем всегда —

И только тогда я подарю этот снег.

А помнишь… А помнишь такой же вечер,

Снег падал тебе на плечи и мир у наших ног.

А небо… А небо, как-будто знало,

Что времени будет мало и снега дарило впрок.

А помнишь… А помнишь такой же вечер,

Снег падал тебе на плечи и мир у наших ног.

А небо… А небо, как-будто знало,

Что времени будет мало и снега дарило впрок.

Снег… Снова за окном еле слышно падает первый снег.

Вдруг остановились минуты и отвернули свет.

Сніг… Знову за вікном ледь чутно падає перший сніг.

Раптом зупинилися хвилини і відвернули світло.

Світла не треба.

Давай, посидимо в темряві.

Тільки тобі я подарую цей сніг.

А пам'ятаєш... А пам'ятаєш такий ж вечір,

Сніг падав тобі на плечі і світ у наших ніг.

А небо... А небо, начебто знало,

Що часу буде мало і снігу дарувало про запас.

Ні, я не попрошу нічого, ти все розумієш сам.

Це так легко пропустити, але ти прочитав по очах.

Побудь зі мною поруч, трохи довше, ніж завжди.

І тільки тоді я подарую цей сніг.

А пам'ятаєш... А пам'ятаєш такий ж вечір,

Сніг падав тобі на плечі і світ у наших ніг.

А небо... А небо, начебто знало,

Що часу буде мало і снігу дарувало про запас.

А пам'ятаєш... А пам'ятаєш такий ж вечір,

Сніг падав тобі на плечі і світ у наших ніг.

А небо... А небо, начебто знало,

Що часу буде мало і снігу дарувало про запас.

Сніг… Знову за вікном ледь чутно падає перший сніг.

Раптом зупинилися хвилини і відвернули світло.